100 днів, які не повернули мир в Україну
Чому одного бажання нового президента США замало, аби встановити мир? Про виклики і загрози, які постали перед Україною.
Миротворчість по-американськи
Від «закінчити війну за 24 години» до «ми намагаємось робити щось хороше» — такий короткий, але показовий опис спроб адміністрації Трампа встановити перемир’я. Спроб вкрай непослідовних, хаотичних і здебільшого ситуативних. А ще — радикальних, але виключно у напрямку тиску на Україну.
Є що згадати: розмова в Овальному кабінеті, після якої американські медіа навіть запровадили новий термін — Zelenskiy's Day. Так назвали день, що точно увійде в історію, але не з позитивного боку. А ще — заява про «диктатора» Зеленського, звинувачення у нібито відповідальності України за початок війни. Те, що все це згодом неодноразово спростовував і сам Трамп, уже не має жодного значення. Бо ключова проблема — у цілі, яку переслідують нинішні США.
Ціль Трампа виключно політична: справедливий і тривалий мир його не цікавить. Йому потрібен швидкий результат, бажано в перші сто днів президентства. Але досягти цього він прагне за рахунок інших — насамперед, України, бо ми в його очах слабкі й несуб’єктні. А росія, навпаки, сильна завдяки ядерному арсеналу, хоча не лише. На нас можна тиснути, а паралельно спробувати заробити, наприклад, на наших надрах.
Виклики і загрози
Різкий розворот американської політики щодо України став шоком — не лише для нас, а й для багатьох у Європі. Реальність змінилася. І тепер і нам, і нашим партнерам доведеться її прийняти та навчитися долати нові виклики.
Перший виклик – самоусунення США. Зростає ризик сценарію, за якого росія не припинить бойові дії, а Сполучені Штати просто залишаться осторонь. І ми повинні бути до цього готові. Цілком можливо, що нам доведеться продовжувати боротьбу на виснаження — без звичної підтримки, а то й за умов повного згортання військової допомоги з-за океану.
Другий виклик – спроможність вітчизняного ВПК. Ми занадто довго покладалися виключно на зовнішню допомогу. Тепер бачимо, наскільки хиткою може бути її стабільність і надійність. Відповідь одна — переводити промисловість на військові рейки. Щоб покривати свої потреби не за рахунок інших, а власними силами.
Третій виклик – згуртованість Європи. Безпека України — це безпека Європи. В ЄС це безперечно розуміють, але маємо справу з доволі бюрократизованим об’єднанням, де країни-члени часто нагадують лебедя, рака і щуку. Здатність Європи швидко й злагоджено ухвалювати рішення, які дозволили б наростити власний оборонний потенціал та інвестувати в нашу оборонку, щоб компенсувати американську частку, поки що викликає сумніви. Втім, опускати руки не варто. Потрібно працювати в цьому напрямку, започатковувати й реалізовувати спільні проєкти у сфері ВПК, національної безпеки та оборони загалом. Перспективи для цього є — і вони цілком реальні, особливо для тих європейських країн, які межують з державою-агресором.
Дивлячись на перші сто днів Трампа, які невідворотно наближаються, поки немає підстав стверджувати, що США повністю відмовляться від України. Навіть за найгіршого сценарію це виглядало б як ігнорування глобальної загрози — і стало б ударом по іміджу не лише Сполучених Штатів, а й самого Трампа. Навряд чи він може дозволити собі таку розкіш.
Сильний той, хто готується до найгіршого і здатен вистояти. Тому ми маємо робити все, щоб США залишалися на боці України, водночас консолідуючи європейських партнерів, зацікавлених у справедливому й довготривалому мирі. Найближчі зустрічі у тристоронньому форматі можуть стати в цьому вирішальними.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 528
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10657
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9888
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 6068
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5186
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5129