Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
29.03.2016 09:45
НБУ долучається до загальнодержавного тренду «популізму та профанацій»
«Wir schaffen das NICHT» або як НБУ долучається до загальнодержавного тренду «популізму та профанацій». «Багато, правильно, але незрозуміло як» або " Много, правільно , но НІ О ЧЄМ " - так можна охарактеризувати намагання НБУ запевнити населення в неможли
16 березня 2016 року Національний банк України презентував Дорожню карту з переходу до інфляційного таргетування.
«Багато, правильно, але незрозуміло як» або " Много, правільно , но НІ О ЧЄМ " - так можна охарактеризувати намагання НБУ запевнити населення в неможливому. Проте прагнення дійсно благородні: стійке економічне зростання завдяки плаваючому валютному курсу та відповідальності центрального банку за дотримання проголошеного офіційного показника інфляції (таргету). Досягнути це пропонується у три етапи впродовж 4 років (до 2020 року): стрімка дезінфляція від понад 50% до 12%±3% (2016 рік), досягнення однозначних показників інфляції близько 8%±2% (2017 рік), підтримка інфляції на рівні 5% у тривалій перспективі (2020 рік і далі).
У даній Карті все розписано досить детально, з гарними лозунгами (наприклад, «інструментальна незалежність центрального банку», «відсутність фіскального домінування», «підзвітність, передбачуваність і прозорість дій» тощо), чіткими послідовними кроками до переходу до нового операційного дизайну процентної політики, обіцянками підвищити прозорість НБУ та обізнаність громадськості щодо монетарної політики. Ба навіть більше того: Нацбанк хоче зайнятись дослідницькою роботою, що підтверджується використанням у Дорожній карті таких страшних слів як «visiting scholars», «working papers» та «research conference».
Коли з’являються сумніви у можливості таких стрімких «покращень», доцільно звертатися до прози – статистики та тверезо оцінювати наявні ресурси. Перед тим як читати далі бажано хоча б краєчком ока продивитись цю Дорожню карту.
Так от. Аналізувати всі «обіцянки» НБУ не має сенсу, тому зосередимось на кількох найбільш суперечливих їх складових. При цьому скористаємось Річним звітом НБУ за 2014 рік.
По-перше, як там живеться реальному сектору української економіки? Ніяк.
У 2014 році реальний ВВП знизився на 6,8%. Промислове виробництво впало на 10,1%. Зокрема зменшення обсягів виробництва хімічних речовин і хімічної продукції становило 14,2%, металургії 14,5%, машинобудування – 20,6%. Заборгованість з виплати заробітної плати зросла в 3.2 рази. Так описує стан економіки Нацбанк у своєму звіті.
Ще можна додати значну «прив’язку» нашої економіки до іноземної валюти. Це стосується не тільки траншів МВФ за допомогою яких живе фінансова система, але і значної імпортозалежності вітчизняної промисловості. Наприклад, навіть для побудови більш менш конкурентоспроможного заводу необхідною передумовою є купівля іноземного (найчастіше німецького, швейцарського, а зараз і китайського) обладнання.
До чого це тут? А до того, що для функціонування «розвинутих фінансових ринків» та фондового ринку зокрема необхідною є наявність базового активу (underlying asset). Іншими словами: має існувати те, чим ми будемо торгувати (бо Україна аж ніяк не схожа на першокласний офшор для імпорту капіталу). Це вже не кажучи про необхідність залучення громадян (домогосподарств) до участі у біржових операціях (з великою кількістю free-float цінних паперів). Наразі ж на нашому фондовому ринку (так, він існує) відбувається перерозподіл величезних капіталів (переважно основних металургійних та енергетичних підприємств) на рівні оптових OTC (over-the-counter) операцій.
По-друге, про яку «незалежність» та «прозорість» НБУ може йти мова, коли він сам купує державні облігації для покриття бюджетних «дірок»? (підказка: майже в усіх країнах це заборонено, адже завдає величезної шкоди економіці держави).
«У структурі операцій організаторів торгів домінували операції з державними облігаціями України, частка яких протягом 2014 року зросла до 87,9% від загального обсягу цінних паперів у біржовому сегменті фондового ринку. У 2014 році Міністерством фінансів України на первинному ринку було розміщено ОВДП у національній валюті на суму 218,05 млрд. грн. При цьому обсяг ОВДП у власності НБУ збільшився за рік на 171,1 млрд. грн., або на 116,3% - до 318,1 млрд. грн. за номінальною вартістю» - звітує Нацбанк.
Постає логічне питання: «Куди ще далі можна розбудовувати первинний і вторинний ринок державних цінних паперів?». У розвинутих країнах основу ринку складають саме цінні папери підприємств, а державні становлять незначну його частку і є найменш прибутковими і відповідно – найменш ризиковими. Основними емітентами ОВДП (біля 50% загального обсягу) у 2014 році стали «найбільш збиткові» підприємства: НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Ощадбанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».
По-третє, що містять в собі прогнози щодо інфляції та соціальних виплат?
Якщо подивитись статистику Державної служби статистики України щодо інфляції, то стає ще сумніше. Якщо прийняти рівень споживчих цін наприкінці грудня 2014 року за 100%, то за 2015 рік вони зросли на 43,3%. Скориставшись графіком на 4 сторінці Дорожньої карти НБУ, зробимо нехитрі розрахунки (приріст до попереднього року) та побачимо, що рівень споживчих цін станом на 2019-2020 рік дорівнюватиме від 180% до 207% від базисного 2014 року. Обнадійливо. Дуже. Проте це передбачено прогнозом МВФ і дані показники не виходять за межі вказаного в ньому «коридору».
Соціальні виплати теж мають зрости відповідно до програми МВФ, але їх частка у ВВП має зменшитись на 3%.
Постає знову попереднє питання: а як же ж «створити» (або «намалювати») такий ВВП та вийти на «sustainable development», якщо цього не було зроблено за 25 років незалежності?
Висновки з усього цього робіть самі.
Я б хотів, щоб все описане у Дорожній карті Національного банку України було правдою і Україна не стала жертвою «Big Short» загальнодержавного масштабу.
* кінофільм " Гра на пониження в дії "
** тепер усі міністри почнуть малювати Дорожні карти
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
Топ за тиждень
Популярне
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 26595
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21340
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 15670
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9713
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 9434
Контакти
E-mail: [email protected]