Війна війною, а податки за розкладом
Війна внесла корективи у всі сфери життя. Не оминули зміни й у сферу оподаткування.
Так, навесні 2022 року, Верховна Рада прийняла Закон №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» про різні пільги і спрощення для платників податків. Зокрема було передбачено, що бізнес, який працює на територіях, де ведуться (або велися) бойові дії, може не сплачувати екологічний податок на час війни. Аналогічні пільги запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки.
Окрім того, після запровадження воєнного стану на території України, п. 69 підрозділу 10 “Перехідні положення” Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабміном.
Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.
6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф”. Проте, по факту виявилось, що скористатися затвердженим порядком
неможливо. І зазначені “полегшення для бізнесу” фактично були зупинені через міжвідомчий “нюанс” - відсутність Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, який був би затверджений саме на рівні Уряду, як це було визначено у вказаних законах. Адже саме до цього Переліку були прив’язані норми стосовно “полегшень”.
Тобто, скористатися своїми правами неможливо, оскільки ДПС наголошує на тому, що розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з ПК ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.
Фактично виходить, що ДПС проти того, щоб платники користувалися переліком тимчасово окупованих територій та бойових дій, який затвердило Мінреінтеграції.
У той же час, користуючись бездіяльністю КМУ, місцеві адміністрації чинять тиск на підприємства та бізнес, вимагаючи термінового погашення так званої заборгованості зі сплати податків на землю, якою під час військових дій користуватись було просто неможливо. Такі вимоги місцева влада обґрунтовує тим, що плата за землю належить до складу місцевих податків, що встановлюються місцевими радами та зараховуються до місцевих бюджетів (ст.ст.10, 265 та 284 ПК України). Всі інші нормативні акти, включаючи Постанови з переліком територій де ведуться (або велися) бойові дії, не діють.
А тим часом, війна не чекає. Бізнес виживає, намагаючись тримати економіку країну, поки ДПС та КМУ визначають. за ким право запровадити чи заборонити “полегшення”.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23280
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17400
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17138
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13682
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11785