Спеціальні кредитні програми як інструмент антикризової монетарної політики
Кожна країна світу сьогодні намагається врятувати свою економіку, застосовуючи спеціальні інструменти монетарної політики.
У попередньому блозі я поділився своїми висновками щодо зниження відсоткових ставок, додаткового викупу державних облігацій та утримання середньо- і довгостроковій прибутковості держборгу.
Але я постійно підкреслюю, що найрозвиненіші з держав роблять ставку не на окремі засоби, а на комплексний підхід, який включає в себе національні плани стабілізації економіки й реформування базових економічних систем. За такого підходу й окремі інструменти працюють більш ефективно. Продовжу огляд застосування антикризового інструментарію у світі та Україні.
Спеціальні кредитні програми
Ряд центральних банків прийнли рішення ввести в дію додаткові інструменти рефінансування з акцентом на малому бізнесі. Подібна програма вже випробувана Федеральною резервною системою (ФРС) США, Банком Англії і Банком Росії.
В Австралії банки протягом півріччя зможуть запозичувати у Резервного банку Австралії суми, які складають до 3% кредитного портфеля компаній і домогосподарств. Це дозволить рефінансувати непогашений портфель. За новими кредитами малому бізнесу банки отримають можливість запозичувати у центрального банку кошти в п'ятикратному обсязі. Рефінансування надаватиметься на три роки під звичайну заставу за ставкою в 0,25%. На відміну від інструменту Банку Англії, в Австралії ставка є фіксованою і не містить додаткової премії за ризик.
У Європейського центрального банку рефінансування кредитів малому бізнесу буде проводитися на 25 б. п. нижче ставки за основними операціями. Спеціальний інструмент повинен стимулювати кредитну пропозицію на цільовому ринку. Центральний банк Малайзії зменшив норму обов'язкових резервів з 3 до 2%, на аналогічні заходи пішла влада Індонезії та Ісландії.
Національний банк України змінив операційну схему реалізації грошово-кредитної політики, щоб надати банкам більше гнучкості в управлінні ліквідністю: частота тендерів на ліквідність змінилася з двотижневих до щотижневих, двотижневі депозитні сертифікати стали тижневими сертифікатами, короткострокові кредити рефінансування, які раніше мали максимальний термін погашення 14 днів, тепер видаються на термін до трьох місяців.
Кредитування бізнесу і малих домогосподарств
ФРС США створила корпоративну кредитну лінію первинного ринку Primary MarketCorporate Credit Facility (PMCCF), призначену для підтримки потоку кредитів великим роботодавцям. SPV отримує від ФРС фінансування (кредит), яке надається компаніям з інвестиційним рейтингом у вигляді кредитів і викупу їх корпоративних облігацій. Кредити видаються з терміном погашення до 4 років (з можливістю додаткової відстрочки на 6 місяців).
Рада Керуючих Федеральної Резервної Системи США заявила про створення інвестиційного фонду відкритого типу для підтримки ліквідності (MMLF). В рамках цієї програми ФРБ Бостона надаватиме фінансовим інститутам кредити, забезпечені високоякісними активами (комерційними паперами, держоблігаціями), придбаними у інвестиційних фондів відкритого типу. Таким чином будуть підтримувати своєчасні виплати домогосподарствам і іншим інвесторам відкритих інвестиційних фондів.
Створена кредитна лінія первинного дилера (Primary Dealer Credit Facility), яка пропонує первинним дилерам одноденні і короткострокові (з терміном погашення до 90 днів) кредити по відсотковій ставці ФРС і буде доступна до 90 днів. Видані кредити можуть бути забезпечені широким спектром боргових цінних паперів різних інвестиційних класів, а також пайовими цінними паперами. Згідно із заявою ФРС, даний механізм «дозволить первинним дилерам підтримувати безперебійне функціонування ринку і полегшить доступ до кредитів для підприємств і домашніх господарств». Вважається, що ця програма надасть підтримку ринку акцій.
Канада запустила нову кредитну лінію, за якою фінансові компанії можуть запозичувати у Банка Канади, запропонувавши в якості застави досить широкий спектр активів, в тому числі - іпотечні кредити.
Національний банк України прийняв постанову про полегшення реструктуризації кредитів позичальникам, що стикаються з фінансовими труднощами через вплив COVID-19. До клієнтів, що не обслуговують кредити протягом періоду, що починається з 1 березня і до 30 днів після закінчення карантину, не повинні застосовуватися штрафи, якщо є достатні підстави. Парламент прийняв закон, що забороняє порушення нових справ про банкрутство юридичних осіб за позовами кредиторів, які були відкриті після 1 лютого 2020 року й до строка 90 днів після закінчення періоду карантину. У класифікації кредитного ризику кредити, які були обслужені станом на 1 березня 2020 року і реструктуруванні станом на вересень 2020 року, не розглядатимуться як такі, що мають ознаки дефолту (тимчасова реструктуризація не розглядається як тригер для визнання таких кредитів проблемними). Парламент прийняв законодавство (набуло чинності в кінці червня), що звільняє позичальників від зобов'язань зі сплати штрафу за затримку в погашенні зобов'язання перед кредитором (банками та НБФО) в разі виникнення затримки протягом періоду карантину і/або через 30 днів після дати його завершення.
Чому доступні кредити такі недоступні?
Нажаль при всіх прийнятих заходах в Україні кредити не стали доступними. Банки зі свого боку стали частіше відмовляти у їх видачі. Очікувано «під ніж» йде бізнес, який в першу чергу постраждав від карантину. Це туристичні компанії і готелі, ресторани і кафе, сфера послуг, торгівля, яка не пов'язана з продажем предметів першої необхідності (автосалони, забудовники), компанії в сфері логістики, вантажних і пасажирських перевезень.
У чому основні причини відмов? Перш за все це зниження кредитоспроможності позичальників. Компанія, яка була змушена повністю згорнути свою діяльність, потрапляє в групу потенційних неплатників. І банк такий бізнес точно не прокредитує. Тобто вагома частина державних інструментів за умови нестабільної економіки не дає змоги реалізувати намір держави на підтримку бізнесу. Бізнес просто став неплатоспроможним.
Крім того, банківський сектор щосили готується до ймовірної нової хвилі кризи і запасає ресурси. За даними рейтингового агентства IBI-Rating засоби від погашення поточної заборгованості клієнтів спрямовуються переважно у високоліквідні активи: залишки на корпрахунках (в тому числі в НБУ), готівку, державні цінні папери.
Можливість взяти кредит все ще залишається. Але мова в основному йде про програми короткострокового фінансування - позики на поповнення оборотних коштів і овердрафт. У «довгі» і масштабні проекти банки йти побоюються.
При цьому умови отримання кредитів стають дедалі жорсткішими. Підвищуються вимоги при кредитуванні під заставу товарів в обороті. Для видачі кредиту враховуються всі фактори, які впливають на кредитоспроможність клієнта: обсяг реалізації (зараз і прогноз на термін дії кредиту), стан розрахунків з боржниками і кредиторами, здатність заморозити інвестиції і некритичні витрати.
Легше бізнесу, який в ситуації, що склалася, має стратегічне значення для економіки - це АПК і все, що з ним пов'язано, харчова промисловість і фармацевтика. Що стосується малого бізнесу, підприємців, то ця категорія позичальників - найбільш вразлива. Тому багато хто з них не зможуть претендувати навіть на овердрафти, тому що не відповідають критеріям кредитоспроможності, які встановлюють банки. І це при тому, що внесок малого і середнього бізнесу в ВВП України - 55%!
Урядова програма пільгового кредитування «5-7-9%»
Програма була запущена в лютому. Але за даними Міністерства фінансів, на 16 березня з 14 146 поданих заявок банки, які беруть участь в програмі (їх на даний момент сім - чотири державних і три комерційних), схвалили 169 заявок на 110 млн грн. І це при тому, що держава планує виділити на програму «5-7-9%» в 2020 році 2 млрд грн і до кінця року профінансувати 50 000 позичальників.
У червні Кабінет Міністрів зняв обмеження по максимальній сумі кредиту за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" і розширив доступ підприємців до цієї програми. За словами глави Мінфіну Сергія Марченка, передбачені зміни щодо пом'якшення вимог до обов'язкової прибутковості бізнесу, що діє, а також зняття обмежень за напрямками використання цих грошей. Передбачається, що в рамках держпрограми підприємці можуть отримати кредити на розвиток бізнесу терміном до 5 років розміром до 3 млн грн. Це позитивний крок. Але малий бізнес, який міг стати локомотивом економіки, як і раніше має невелику перспективу отримати кредит - через низьку платоспроможність.
Фінустанови не особливо зацікавлені у видачі пільгових кредитів, оскільки цей продукт не приносить їм заробітку. Крім того, банкіри побоюються проблем з компенсацією процентних ставок від держави, з огляду на непросту ситуацію з наповненням держбюджету, яка в зв'язку з карантином тільки посилиться.
Загалом, за даними Мінфіну, станом на 20 липня 2020 року видано 1250 кредитів на загальну суму 1,775 мільярда гривень. Кожен другий кредит на умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» отримують підприємства, які працюють в сільському господарстві, 14% виданих позик припадає на підприємців, зайнятих у переробній промисловості.
Програма стартувала до пандемії. І стосується нового бізнесу. Вважаю, є сенс розширити дію пільгового кредитування під «5-7-9%» на весь бізнес. Оскільки під неї вже виділено фінансування, вона дозволила б уберегти від ризиків решту малого й середнього бізнесу.
Так, ця програма дуже складна для банків в питанні управління кредитним портфелем. Головна перешкода – складнощі з управлінням ризиками.
Саме через свою складність ця програма не дає швидкого ефекту й не «оживляє економіку». Держава зобов'язується тільки компенсувати банку різницю між ринковими і пільговими відсотком. А ризики з обслуговування і повернення кредиту банк приймає на себе.
Для отримання кредиту, незалежно від рівня процентної ставки (навіть коли ставка нуль), позичальник повинен: розкрити походження свого капіталу, вести ефективний/ незбитковий бізнес (підтвердивши це звітністю). Банки строго дотримуються цих критеріїв, оскільки кредити повинні повертатися.
Інвестиції економік на підтримку бізнесів і малих домогосподарств в період пандемії, % ВВП
Країна
Інструменти
Додаткові державні витрати і недоотримані доходи
Бюджетні кредити, державні гарантії та поповнення статутного капіталу
Туреччина
0,2
9,1
Мексика
0,7
0,5
Індія
1,2
4,9
Росія
1,9
1,1
Саудівська Аравія
2,3
0,9
Індонезія
2,4
1,1
Франція
2,7
16,2
Аргентина
2,8
2,0
Корея
3,1
9,7
Україна
3,3
1,6
Іспанія
3,4
10,6
Італія
3,5
34,0
Китай
4,1
0,5
Південна Африка
5,3
4,2
Канада
5,6
3,3
Великобританія
6,2
16,9
Бразилія
6,5
5,4
Австралія
8,8
1,8
Німеччина
9,4
31,5
Японія
11,3
24,0
США
12,3
2,6
Джерело - сайт International Monetary Fund
Бачимо, що на тлі безпрецедентних інвестицій Німеччини, Італії та Японії, інвестиції України здаються більш, ніж скромними, але вони відповідають рівню країн з економікою, що розвивається. И, так, розвинені економіки мають більшу можливість використання антикризових інструментів за рахунок внутрішніх резервів, в силу запасу міцності. Але мене як дослідника більше турбує інший факт – відсутність в нашій країні затвердженого національного плана антикризових заходів і програм (наприклад, в сусідній Росії він розроблений для кожної галузі бізнесу) і безсистемні дії з управління кризою. Приклад Німеччини дає нам зрозуміти, що інструменти монетарної політики та податкова система максимально ефективні, коли вони працюють стабільно - до кризи, під час і після неї. Отже, сьогодні, як ніколи раніше, український уряд має аналізувати світовий досвід й застосовувати комплексний підхід до управління економічними процесами й системами.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов вчора о 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська вчора о 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв вчора о 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч вчора о 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко вчора о 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 04.11.2024 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 04.11.2024 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 04.11.2024 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 04.11.2024 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 04.11.2024 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 04.11.2024 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 04.11.2024 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 04.11.2024 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 28023
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11664
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11324
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6859
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 5221