Антикризова монетарна політика: як це працює в Україні і світі

Світова економіка намагається оговтатися від кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Для управління її наслідками в усіх країнах використовуються дуже схожі антикризові інструменти монетарної політики.

Але не дивно, що ефект від них різниться. Адже багато що залежить від стійкості економіки кожної конкретної держави, від наявності внутрішніх резервів та інших факторів. У сьогоднішньому та наступних блогах я поділюся своїми експертними висновками щодо застосування в Україні різних інструментів монетарної політики.

Україна намагається використовувати антикризовий інструментарій з урахуванням не тільки внутрішніх ресурсів, а й коштів, залучених від МВФ. Та мене як дослідника системних явищ у вітчизняній економіці найбільше турбує той факт, що на відміну від керівництва інших країн наш Уряд так і не затвердив національний план антикризових заходів. А дії з управлінню кризою виглядають як гасіння пожеж.

Нагадаю, що в прогнозі МВФ, який було оприлюднено вже після схвалення програми фінансової підтримки для України, йдеться про те, що обсяг виробництва досягне докризового рівня лише у 2023-2024 роках.

У Фонді вважають, що у зв'язку зі стійкими ризиками, пов'язаними з коронавірусом, обмеженим фінансовим простором Уряду і слабким споживчим попитом, ВВП України відновиться лише на 1,1% в 2021 році після прогнозованого скорочення на 8,2% у поточному році. І це з урахуванням фінансування від МВФ!

Нагадаю, що ключові інструменти монетарної політики – це зниження процентних ставок, додатковий викуп державних облігацій, таргетування центральними банками середньо- і довгостроковій прибутковості держборгу, спеціальні кредитні інструменти, валютна інтервенція та інше.

Зниження відсоткових ставок

Протягом I півріччя 2020 р переважна кількість центральних банків країн ОЕСР, куди входить 36 держав, пом'якшили відсоткову політику. Медіанне значення зниження ставки склало 25 б.п.

Щоб підтримати економіку Національний банк України (НБУ) знизив ключову облікову ставку на 200 б. п. до 6%, починаючи з 12 червня 2020 року. З огляду на те, що ряд країн знаходиться в діапазоні нульової ставки.

При низькій обліковій ставці зростає кредитування економіки і населення, внутрішній попит і економічне зростання прискорюється, але неминуче зростає й інфляція.

Так, кредити подешевшають, але депозити постраждають. До того ж швидкого падіння процентної ставки по кредитах очікувати не варто - кредитні портфелі в основному вже сформовані, і вносити в них термінові зміни навряд чи стануть. Інша справа - "короткі кредити", на термін до 2 тижнів (найчастіше це кредитні картки, що оформляються фізособами) - тут здешевлення буде досить швидким і приблизно на 2%.

Зниження відсоткової ставки по депозитах також може склати приблизно 2%. Проте в цілому виграш населення буде більш вагомим, ніж втрати.

Хочу підкреслити наступні ризики застосування цього інструмента для України:

• Не важливо, яка процентна ставка всередені країни, що має на зовнішніх ринках сировинну спеціалізацію. Варто впасти світовими цінами на сировину - впадуть доходи експортерів, погіршиться платіжний баланс і неминуче почнеться знецінення національної валюти, інфляція і зростання цін.

• Зниження облікової ставки на 2% запізнилося і не зможе позитивно вплинути на вітчизняну економіку, – підкреслює Growford Institute - незалежний неурядовий Інститут, який здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів. Більш того, вже запущено механізм, який може привести до падіння ВВП України. "У ринковій економіці облікова ставка Центробанку виконує роль коробки передач, яка передає зусилля на двигун і змушує авто рухатися швидше, - комментують експерти Growford Institute. - Зростання ставки на 0,25% в тих же США веде до помітних змін на фондовому ринку, у кредитуванні та інших секторах економіки. У нас ж цей механізм в реальності ні на що не впливає - досить згадати серпень 2013 року з моменту з історичним мінімумом за обліковою ставкою НБУ в 6,5% і ставкою по кредитах в 15% і вище, при одночасній дефляції за підсумками року в 0,9%".

• Мінфін, пропонуючи облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) іноземним покупцям під прибутковість в 17-20% річних, мотивував це високою обліковою ставкою НБУ в 15-17%. Тепер, знизивши її на 2%, швидше за все, Мінфін зіткнеться з падінням попиту на ОВДП.

Уникнути цих ризиків можливо, якщо перестати розглядати облікову ставку як засіб боротьби з інфляцією, переглянути саме поняття інфляції, а головне - налагодити взаємодію Кабміну, НБУ і Верховної Ради для комплексного підходу до проблеми. Потрібна розробка промислової та інвестиційної політик країни й законодавчі зміни.

Додатковий викуп державних облігацій

Європейський центральний банк (ЄЦБ) анонсував грандіозну «пандемічну» програму викупу державних і корпоративних облігацій на 750 млрд євро до кінця 2020 р. До складу активів увійшли також і піврічні комерційні векселі нефінансових емітентів. У той же час Рада керуючих ЄЦБ відзначила, що припинить покупки активів при появі ознак завершення гострої фази вірусної кризи.

Федеральна резервна система (ФРС) США заявивши про запуск нового раунду кількісного пом'якшення шляхом викупу державних облігацій на $ 500 млрд і іпотечних облігацій на $ 200 млрд, оголосила, що викуп цих цінних паперів буде фактично безлімітним.

Банк Англії оголосив про викуп державних облігацій на 435 млрд фунтів і корпоративних облігацій на 10 млрд фунтів.

Банк Японії витратив 1,3 трлн ієн ($ 12 млрд) на купівлю державних облігацій для стримування зростання їх прибутковості.

Шведський Ріксбанк планує придбати державних, муніципальних і іпотечних облігацій на $ 29 млрд, крім тих $ 33 млрд, які вже є у нього на балансі після попереднього раунду кількісного пом'якшення.

Банк Канади набуватиме іпотечні облігації на $ 357 млн ​​в тиждень до тих пір, поки «ринкові умови не стабілізуються».

Банк Ізраїлю має намір купувати на вторинному ринку державні облігації різних термінів для забезпечення «безперебійного функціонування ринку».

Резервний банк Нової Зеландії оголосив про програму викупу держоблігацій в обсязі, порівнянному з 10% ВВП країни.

Таргетування центральними банками середньо- і довгостроковій прибутковості держборгу

Банк Японії офіційно утримує прибутковість десятирічних держоблігацій на рівні 0%. У березні до нього приєднався Резервний банк Австралії, який встановив цільову прибутковість по трирічним держоблігаціями не вище 0,25% - стільки, скільки становить ставка самого центрального банку. Утримання середньо- і довгостроковій прибутковості держборгу покликане знизити вартість запозичень на борговому ринку.

НБУ та ЄБРР домовилися про створення та часткову активацію валютного свопу на 500 мільйонів доларів США для підтримки реальної економіки і зміцнення макрофінансової стабільності в Україні.

У моєму наступному блозі я проаналізую ефективність в Україні такого інструменту монетарної політики як кредитування. Але ще раз підкреслю, що дії вітчизняного Уряду сьогодні мають бути сфокусовані не на окремих антикризових програмах, політичних іграх й виконанні вимог міжнародних організацій, а на системній роботі зі стабілізації економіки й реформування системи оподаткування, яка в її існуючому вигляді тільки ґальмує економічний розвиток.