Закон спрямований на забезпечення належного реагування на випадки психологічного, економічного та іншого тиску в трудових колективах під час воєнного стану.
Документ передбачає можливість проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за зверненням працівника або профспілки у разі наявності ознак.
Контекст і мета
За 2023 рік до Державної служби з питань праці та територіальних органів надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу.
У звʼязку із чим виникла необхідність внести зміни до законодавства та розширити перелік випадків, в яких можна проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) під час дії правового режиму воєнного стану
Закон з’явився як відповідь на актуальні виклики в умовах воєнного стану, коли: зростає психоемоційне навантаження у трудових колективах; посилюється залежність працівника від роботодавця; виникає необхідність додаткового захисту від психологічного насильства на робочому місці.
Мета – захистити працівників від системного тиску, цькування, ігнорування, приниження, що негативно впливає на здоров’я та продуктивність.
Закон розроблений з метою розблокування можливості проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за заявою працівника або профспілки з питань вчинення мобінгу під час дії правового режиму воєнного стану.
Форми мобінгу
Психологічний тиск (приниження, крики, ігнорування, принизливі завдання);
Економічний тиск (необґрунтоване зменшення зарплати, навантаження без оплати);
Інформаційна ізоляція (неповідомлення про важливі речі, що стосуються роботи).
Механізм захисту працівника
Досудовий рівень:
Працівник може подати скаргу до роботодавця.
Якщо не вирішено — звернення до Держпраці або профспілки.
За скаргою проводиться позапланова перевірка — навіть без попередження.
Судовий рівень:
Працівник може звернутись до суду для: припинення мобінгу; відшкодування моральної шкоди; відновлення на роботі (якщо звільнення було результатом мобінгу).
Недоліки та ризики
Мобінг часто має приховану, суб’єктивну форму, тому його важко довести;
Роботодавці можуть формально “реагувати”, не вживаючи реальних заходів;
Потрібен професійний супровід для належного оформлення скарг і доказів;
Не встановлено спеціалізованого органу або комісій із розслідування фактів мобінгу.
Підсумовуючи вищевикладене, Закон №4352-IX - значний крок до гуманізації трудових відносин. Він не лише розширює інструменти захисту прав працівників, а й формує нову правову культуру взаємодії в колективах.
Його успішна реалізація залежатиме від правозастосовної практики, підготовленості юристів та свідомості роботодавців.
