О Юлии Владимировне (читаем первоисточники)
18 марта 1999г г-жа Тимошенко защитила кандидатскую диссертацию на тему "Государственное регулирование налоговой системі"
Юлия Владимирова, конечно, не блондинка (хоть и красится под нее). Она – украинский вариант “железной леди”: хорошо знает электорат, умеет добиваться цели. Что ждет страну с (очень вероятным) новым премьером?
В первую очередь меня интересует система налогообложения. Какой она будет? Что будет с экономикой?
Интересна эволюция взглядов г-жи Тимошенко на протяжении последних лет. Начнем, к примеру, с 1999г.
18 марта 1999г. Г-жа Тимошенко защитила кандидатскую диссертацию на тему “Государственное регулирование налоговой системы” .
Обратимся к первоисточнику.
Основная идея: вместо бюджетообразующих налогов (НДС и налога на прибыль) предложено внедрить “налог на кредиторское требование” с основной ставкой 10% от базы налогообложения.
Что за налог –“налог на кредиторское требование”? По мнению ЮВ (как “установлено в диссертации”) внедрение такого налога даст увеличение налоговых поступлений в бюджет на 29%. Само собой, этот налог не был бы идеальным, если бы он не гарантировал одновременное “уменьшение налоговой загрузки на товаропроизводителя”.
Далее курсивом –цитаты (правда, не из диссертации –некогда сходить в библиотеку - а из автореферата. Будем надеяться, что обращение именно к автореферату –не приведет меня к грубой ошибке.)
1. “ Оподаткуванню цим податком підлягають операції, що здійснюються згідно з договорами обміну, дарування, які передбачають передачу права власності, розпорядження або користування товарами, а також відчуження результатів робіт (послуг) тощо. Вартістю угоди вважається грошова маса або вартість товарів (робіт, послуг), які отримує (передає) платник податку при виконанні угод (операцій), що є об’єктом оподаткування.
Відпускна ціна продукції, послуг, робіт (або ціна придбання) (Цв) повинна містити в собі величину нарахованого на вартість угоди (Цор) податку на кредиторську вимогу (ПКВ):
Ц в =Ц ор +ПКВ
Для того, щоб ПКВ не став фактично податком з обігу (реалізації) і засобом збільшення витрат, пов’язаних з резонуванням податкової складової ціни, та не призвів до значного подорожчання матеріалоємної продукції, пропонується зменшувати відпускну ціну на величину сплаченого ПКВ при формуванні матеріальних витрат, включених в ціну:
Цк = Цв - Зпкв ,
де Цк - кінцева ціна реалізації продукції (товарів, послуг);
З пкв - величина сплаченого ПКВ при купівлі складових собівартості продукції.»
Такой себе гибрид налога с оборота и НДС. Так что же это –НДС или налог с оборота? А это как посмотреть –так и выйдет.
Позволю себе проанализировать этот налог на примере, приведенном в дискуссии со мной, но не мной. Пример: цепочка изготовления: «руда-медь –провод –стартер – двигатель –автомобиль». Считать не буду (не хочу), пример мне нужен здесь только для количества преобразований (и переходов права собственности).
ЮВ предложила две формулы для расчета цены:
Ц в =Ц ор +ПКВ – нет вопросов,это налог с оборота (ведь ПКВ добавляется каждый раз при переходе права собственности).
Вторая формула:
Цк = Цв - Зпкв , - что это –НДС или налог с оборота? А это как понимать “величину уплаченного ПКВ”.
Если понимать, что исключаться будет весь ПКВ(уплаченный на каждом этапе-преобразовании), то получается чистой воды НДС. Это вряд ли – при всем уважении к кривой Лаффера - ну не должен дать один налог (ПКВ = НДС со ставкой 10% ) увеличения налоговых поступлений на 29% (по сравнению с действующим 20%-ным НДС плюс 30%-ным налогом на прибыль –тогда ставка была 30%, кажется).Все же я думаю, что ЮВ арифметические расчеты провела четко.
Тогда Зпкв ( “величина уплаченного ПКВ”) -это, вероятно, последний уплаченный в цепочке ПКВ (для автомобиля, например, это ПКВ с двигателя). Вероятно, так. Тогда это –обычный налог с оборота, а вторая формула может быть просто опущена (снизить ставку ПКВ до, допустим, 9%) –и все. И назвать новый налог тем, кем он является на самом деле -не «налогом на кредиторское требование», а налогом с оборота.
Я не хочу сейчас говорить о кумулятивном эффекте – опять набросятся ( боюсь, все-равно от этого не уйти, но я буду осторожна).
Два слова о самой ближайшей перспективе, если все –же налог с оборота (пардон, налог на кредиторское требование) будет введен. Что станется с торговлей? В первую очередь с оптовиками, всякими дилерами, дистрибьюторами и пр. ИМХО, вымрут все, кто не сможет перейти на комиссию-поручение. Что дальше? Что такое рынок –без торговли?
Вообще, могут начать происходить абсолютно забавные вещи. Я допускаю, что наиболее рентабельными (опять, как и 100 лет назад) станут донецкие шахты – действительно, у них ведь (уголь –аналог руды в том примере) практически не останется налоговой нагрузки –всего 10%. И все. Само собой, никаких сложных технологий (аналог автомобиля –ведь в них ПКВ будет сидеть по максимуму).
Куда идем?
Впрочем, не все так грустно – для высоких технологий (именно они ведь будут нерентабельными) предусмотрено снижение (дифференциация) налоговых ставок:
“В дисертації обгрунтовано, що диференціація податкових ставок на основний податок - ПКВ повинен залежати від рівня соціально-економічного розвитку регіонів. При цьому, в регіонах з рівнем соціально-економічного розвитку нижче середнього податкові ставки повинні бути для низькорентабельних галузей дещо нижчими від середніх. Для високорентабельних галузей в регіонах з соціально-економічним рівнем розвитку вище середнього податкова ставка ПКВ повинна бути дещо вищою від середньої.”
Кстати, а сколько это –налог с оборота со ставкой «выше средней» (т.е. выше 10%)???
ЗЫ. Предвижу реакцию (впрочем, может ее и совсем не будет). Если сейчас все пройдет плюс-минус гладко, позже проанализирую ИХ налоговый кодекс.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 82
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2376
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2162
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1694
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1661
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1285