"В Україну гратися не можна"

Наступил момент истины. Мои единомышленники П.М.Таланчук и В.И.Лабунский прислали мне великолепное стихотворение Людмилы Гнатюк, написанное еще в 2001 году, но полностью соответствующее ситуации сегодня. По их просьбе размещаю стихотворение Л.Гнатюк

Уважаемые Читатели!

Наступил момент истины.  Мои единомышленники П.М.Таланчук и  В.И.Лабунский прислали мне великолепное стихотворение  Людмилы Гнатюк, написанное еще в 2001 году, нополностью соответствующее  ситуациисегодня.  По их просьбе размещаю  стихотворение Л.Гнатюк  в этом блоге.

 "В Україну гратися не можна" 

В Україну гратися не можна!

Україну треба розуміть» —

Гучно, плачно і пересторожно

Голос наших пращурів звучить.

В Україну гратися не можна!

Україну треба відчувать...

А щоб так відверто, так безбожно

Зраджувать її і продавать?.,

Їй би розуміння хоч краплину,

Їй плеча б надійного й добра...

Гратися не можна в Україну,

В Україну — небезпечна гра!

В Україну гратися не можна,

Незважаючи на чин і ранг.

Той, хто зваживсь на цю гру —

                          то кожний

Врешті-решт пізнає бумеранг!

Україна все іще спроможна

Прояснити штучну каламуть.

В Україну гратися не можна.

Нею дихають.

                         Нею живуть.

Людмила Гнатюк

17.VI.2001р.