Переговори щодо ЗВТ – у пошуку балансу інтересів сторін
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцни
Сьогодні, найактуальнішим питаннями в площині співробітництва Україна–ЄС є підготовка угод про політичну асоціацію, про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) та лібералізацію візового режиму для громадян України. Очікується, що ці документи закладуть міцний фундамент для побудови якісно нового, поглибленого формату відносин між Україною та Євросоюзом, оновлять інституційні рамки співробітництва, сприятимуть поглибленню наших взаємин у всіх галузях, посилять політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною та Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.
Нажаль, динаміка прогресу в переговорному процесі між нашою країною та ЄС є досить мінливою. Проте, на те є ціла низка причин. Адже позиція українських дипломатів є твердою – підписання Угод є безперечно стратегічною метою, проте бажання швидше поставити підписи не має стояти на шляху оптимізації її змістовного наповнення таким чином, щоб інтереси обох сторін були максимально враховані.
Наповнення майбутньої угоди про ЗВТ буде спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Тобто, Україна проходить шлях, яким раніше ніхто не йшов, і в цьому аспекті наш досвід буде унікальним.
Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься у форматі «ЗВТ+». Даний формат передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень стосуютватимуться не тільки лібералізації двосторонньої торгівлі товарами, а також таких сфер як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.
Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ буде приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.
В ці дні в Києві проходить черговий раунд переговорів між Україною та ЄС з приводу укладення Угоди про Асоціацію, і від результатів цього раунду залежить те, наскільки реальним стане підписання Угоди вже цього року. На даному етапі сторони продовжують обговорення змістовного наповнення відповідних положень щодо створення ЗВТ на основі проектів документів, узгоджених за результатами попередніх раундів, яких наразі відбулось чотирнадцять.
Сторони досягли принципових домовленостей в таких сферах, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, торгівля товарами, захист прав інтелектуальної власності, конкуренція: антимонопольне законодавство і концентрація та державна допомога.
Водночас, існує низка питань, що викликають особливий інтерес та вимагають додаткової концентрації зусиль сторін. Зокрема, це тарифна лібералізація торгівлі товарами, торговельні аспекти енергетичного співробітництва, взаємний захист географічних зазначень, торгівля послугами, інструменти торговельного захисту, формування тарифів для українських кондитерських та аграрних підприємств на території Євросоюзу та інші.
Стратегія переговорів базується на необхідності досягнення балансу інтересів. Основним принципом, яким керується українська сторона на переговорах з Євросоюзом щодо створення зони вільної торгівлі, є максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки ЄС, а не власне фіналізація переговорного процесу до якоїсь конкретної дати.
Тобто, ефективне просування переговорів, залежить, в першу чергу, від реальних перспектив доступу на ринки товарів, послуг та капіталу. Проте, учасники переговорів демонструють прагнення встановити чіткіші керівні принципи та часові рамки для зближення України з Європейським Союзом. Тому Угоди про асоціацію та ЗВТ, можуть стати корисним інструментом для розбудови інтегрованих взаємин, що базуються на партнерстві.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 32241
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 26758
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
12278
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 9475
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 8387