Волонтери і майбутнє

Чим волонтерський рух сьогодення України відрізняється від громадських організацій? І чи є в ньому майбутнє? Ці питання дуже актуальні бо влада зараз знаходить всі можливі зачіпки, щоб навілювати ідеї волонтерства. Чому?

 Чим волонтерський рух сьогодення Українивідрізняється від громадських організацій? І чи є в ньому майбутнє? Ці питаннядуже актуальні бо влада зараз знаходить всі можливі зачіпки, щоб навілюватиідеї волонтерства. Чому?

По перше, волонтерський рух їй дуже заважає, бопоказує її неспроможність в вирішенні багатьох питань.

По друге, влада не може не визнавати важливістьволонтерів (хоча б з огляду на роль волонтерів в період і після Революціїгідності і під час АТО), хоча і намагається в будь-який спосіб принизити інівелювати саму ідею, бо волонтерство значно прогресивніше і ефективніше задержавну машину.

По третє, влада залюбки звела би волонтерів доролі громадських організацій, якими вона навчилась маніпулювати. І тодіволонтерство стало б частиною «договорняка» між олігархами, владою іполітиками. (Ні в якому разі не очорнюю громадські організації. Просто звертаюувагу на якісну різницю між цими течіями. Громадські організації можутьперетворюватися в волонтерські. До деякої міри вони ними і являються. Алезворотна трансформація неможлива).

Тобто, на цьому етапі розвитку Україниволонтерський рух все більше вступає в конфлікт з ідеологією нинішньої влади.Волонтери – це засіб пряної дії суспільства. Суспільство без будь-якихпосередників дає гроші на те, що вважають за потрібне, і інші члени суспільстваце виконують. І влада не може втрутитися в цей процес. Вона  не можезайняти найулюбленішу нішу – прокладки між грошима, яке генерує суспільство увигляді податків, і потребами суспільства. Влада повинна бути менеджером, якийза гроші суспільства в найкращий спосіб виконує його потреби, а не бутизлодієм, який краде кошти та ще й не виконує роботу.

Волонтери – це не державні службовці. Спробаперевести волонтерів в державні органи, як правило, закінчується нічим. Бо вцьому випадку волонтер повинен стати держслужбовцем зі всіма обмеженнями,спокусами, неефективністю прийняття рішень. Волонтер повинен бути тількиволонтером, тою частиною суспільства, яка знає найкоротший і найефективнішийшлях використання коштів суспільства. Я не кажу державних коштів. Бо як тількинаші податки попадають у держбюджет, ефективність у вирішенні наших проблемнадає в рази. Чому?

Тому, що вся логіка життя держслужбовця полягає втому, щоб не взяти на себе ніякої відповідальності, а волонтер бере всювідповідальність на себе.

Держслужбовець (в нинішній Україні) вважає, що віні є держава і без нього її немає, а волонтер відчуває себе провідником волісуспільства. Держслужбовець бачить своє місце, як місце де він має отриматиперсональний прибуток (часто він же заплатив іншому держслужбовцю за «хлібне»місце), а волонтер витрачає крім свого часу, ще й свої гроші, щоб зробити діло.

Держслужбовець робить все, щоб шляхи до кінцевогорішення були складні і заплутані, а волонтер шукає найкоротші найдієвіші шляхи.І, головне, держслужбовець (теоретично) відповідає перед законом за своїрішення, а волонтер відповідає здебільшого перед своєю совістю і людьми.

Звісно ці порівняння не на користь держави. Інезрівнянно більший ефект країна отримала б якщо передала кошти волонтерам. Алеце не є абсолютно вірним. Волонтери не можуть вирішувати всі проблеми держави ітому не треба ними підміняти чиновників.

Але роль волонтера в формуванні правильних шляхівфункціонування держави непересічна. Вони показують, як насправді повинніфункціонувати державні органи, як використовуватися кошти. Волонтери ставлятьмораль вище ніж економічні аспекти і тому вони успішно їх вирішують.

Звісно державна система не може не пручатися.Волонтери їм заважають, дратують своєю порядністю і ефективністю.

Інша річ прикормлені партійні діячі, карманнігромадські організації, які за невелику плату роблять вигляд роботи. Алеволонтерський рух в Україні стався. І з цим вже ніхто не зможе нічого зробити.Будуть спроби підстав, купування, реалізації принципу «Всім дякуємо. Всівільні.» Але суспільство відчуло смак прямих дій від грошей до ефективногорезультату. І суспільство буде продукувати нові і нові волонтерські рухи:Допомога армії, Допомога інвалідам, Допомога біженцям. Будування соціальнихоб’єктів, … , Мова, Освіта, Медицина, Довкілля, Історія, Екологія, Енергетика,всі ці і багато інших напрямів – будуть народжувати нових і нових волонтерів.

Будуть промахи і зневіряння. Але волонтерськірухи, як потяги будуть тягти Україну в Майбутнє наперекір, чиновникам,олігархам, прем‘єр міністрам і президентам.

Волонтери це ми, а не вони.

І тому, Майбутнє наше, а не їхнє.