П’ять кроків до відновлення миру та стабільності в Центральній Європі

В Україні протягом останніх десятиліть сформовані потужні наукові школи теоретиків історії держави і права, міжнародного права, адміністративного права, теорії управління тощо.

Хто як не вчені, які присвятили роки свого життя вивченню проблематики становлення та реформування держав, державних інститутів, механізмів правового впливу на процеси, що відбуваються у суспільстві, мають дати відповідь на головне питання, яке стоїть нині перед цивілізацією: Як стабілізувати суспільно-політичну ситуацію яка склалась в північно-східній частині Євразійського континенту? Або простими словами, Світу потрібно вирішити як привести в адекватний стан країну, її політичних лідерів і громадян, які відчули себе надлюдьми, які вправі нищити інших на догоду своїм ідеологічним штампам.

Російська федерація надалі несе загрозу для світової спільноти. Лідери 30 демократичних держав, що входять до військово-політичний союзу Організація Північноатлантичного договору створеного у 1949 році для забезпечення свободи та безпеки країн-членів із використанням політичних і військових засобів, захисту спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права, мирного розв'язання суперечок, мають усвідомити, що за низкою конфліктів, які відбуваються в Центральній Європі, Центральній Азії, на Кавказі і Близькому Сході стоїть угрупування, відоме, як російська федерація. Не лише кожен політик, а й свідомі громадяни цивілізованого суспільства мають усвідомити, що спонсором, провокатором і учасником збройних конфліктів, що відбуваються в Світі, росія стала не одночасно з проходом до влади корумпованого злочинного синдикату путіна – терористична держава будувалась століттями. В той час, коли інші народи поступово, покроково відмовлялись від архаїчних цінностей середньовіччя: привілейованих верств, пільг окремим категоріям, расизму та ксенофобії; засуджували нерівність і будь-які прояви дискримінації, в росії продовжували культивуватись всі ці негативні явища. Ненависть до демократії, рівності і свободи стала основою внутрішньої і зовнішньої політики Москви.

Філософи, політологи, психологи, юристи та історики ще довго будуть вивчати феномен рашизма. Однак нині людству потрібно усвідомити, що принципи як «рівноправність та самовизначення народів» і «територіальної недоторканності» жодним чином не протирічать один одному. Російська федерація, що грубо нехтує всіма нормами міжнародного права не є державою відповідно до усталених в цивілізованому світі підходів. Конгломерат республік, країв, міст, областей утворений в хаотичному порядку, залежно від тогочасних викликів та забаганок правителя, який стояв на чолі владної піраміди, більшою мірою відображав концепцію розширення імперії, аніж розбудови держави.

Московія протягом століть захоплювала землі, поневолювала народи, привласнювала культурні надбання… – прикриваючи свою агресію заявами про надання допомоги та захист, розвиток самоідентичності малих народів та сприяння освіті, охороні здоров’я, тощо. Після розвалу імперії естафета була підхоплена радянським союзом, а після його демонтажу російською федерацією. Військові дії в Північній Кореї, В’єтнамі, Афганістані, Грузії, Молдові, Азербайджані, Сирії, список можна продовжувати – ось справжнє обличчя «миролюбного» кремля. Російська дипломатія, релігія в цілому і православна церква зокрема, література і мистецтво використовувались, як зброя в боротьбі за домінування на континенті. Тому нема жодної проблеми в тому, що народи, які донедавна перебували під гнітом імперії вичищають свої бібліотеки від нав’язаних імперією символів: книжок, бюстів, репродукцій, тощо.

Нині імперські ідеологи шантажують світ ядерною загрозою міжнаціональної ворожнечею, виставляючи свої фобії як боротьбу «нацифікацією», «мілітаризацією» і «русофобією». Але саме кремлівська влада та її сателіти і агенти, як на теренах росії, так і за її межами і є головною загрозою існування людства і встановленого демократичним шляхом порядку. Передовими загонами «руського світу» стали злочинні угрупування очолені «злодіями в законі», які керуючись настановами фахівців з фсб, взяли під контроль цілі економічні галузі в різних країнах. Наріжним каменем «руського світу» була теза про те що у ставленні до росіян світ ділиться на русофілів – тих хто любить росіян і русофобів – тих хто не любить росіян. Російські політики всюди ґвалтують про русофобію, як ненависть до росіян. Насправді термін «фобія» означає страх, відповідно русофобія – страх руських, або страх перед росіянами. Росія, яка обрала своїм символом двоголового візантійського орла завжди прагнула захопити Балкани і отримати вихід в Середземномор’я. Криваві війни супроводжувались нищенням і насильною депортацією народів. Дослідники розвінчують запліснявілі російські догми і показують справжню імперську сутність росії. Нині фобія втратила сенс. Світ перестав боятись російських мародерів, вбивць, ґвалтівників. Українські воїни розвінчали міфи, які роками плекалися московськими пропагандистами.

Особам, які нині іменують себе руськими слід ретельно розібратись в своєму етнічному походженні і зрозуміти що вони не відносяться до вигаданої кремлівськими ідеологами нації «руських», «велікоросів», або «росіян», а є представниками давніх народів: іжори, мері, мещери, пермі, ненців, якутів та інших корінних народів, колонізованих та асимільованих за вказівкою московської верхівки. Саме їх, так само як колись українських та донських козаків, використовує імперія як вістря спису агресії. І тут, знову ж таки, українські вчені історики, юристи, соціологи мають взяти на себе гуманітарну місію і проявити себе як публіцисти та донести до політикуму і широких громадських кіл України, росії, країн Світу, інформацію про те що росія, насправді міф, імперія, яка має розпастись на окремі частини.

Нині, нам вченим слід докласти максимум зусиль до того, щоб назавжди знищити гідру руського світу, в розвиток, якої багатьма українцями, на превеликий жаль було так багато вкладено. І нині вже нема часу проводити багатолітні наукові дослідження і писати багатотомні праці, залишимо це на повоєнні часи. На часі науково-популярні видання присвячені розвінчанню складових «руського світу». Спільнота повинна знати про діяльність терористичних угрупувань: «вагнеревців», «кадирівців», «феесбевців», окремих частин «армії» і «росгвардії» та їх очільників: стрєлкових, пушиліних, пригожиниж, та інших «зірок» які «уславили» свої імена ґвалтуваннями, розстрілами і мародерством, - їх мають знати в обличчя, вони мають бути у міжнародному розшуку, вони не повинні уникнути відповідальності. Цей матеріал має масово розповсюджуватись всіма мовами і всіма можливими каналами.

Світовому істеблішменту потрібно виробити програму і реалізувати план дій щодо демілітаризації і денацифікації російської федерації. Складовими елементами концепції мають стати наступні.

По-перше, притягнення до кримінальної відповідальності всіх осіб, які брали участь в терористичних акціях в 2014-2022 років, з конфіскацією їх майна на користь компенсації потерпілим від безчинств терористичних угрупувань в окупованих регіонах.

По-друге, знищення атомної зброї радянського союзу, яка зберігається на базах та кораблях збройних сил федерації, для уникнення можливості її використання та перепродажу терористичним країнам та організаціям.

По-третє, компенсація збитків нанесених державам, які зазнали агресії з боку москви, їм мають бути передані всі фінансові та матеріальні активи федерації і підсанкційних юридичних та фізичних осіб, що знаходяться за межами суб’єкта, в тому числі приміщення та майно посольств та консульств, які мають перетворитись в гуманітарні та освітні хаби.

По-четверте, передача військового та торгівельного флоту федерації Україні, в якості компенсації за нанесені збитки економіці країни в наслідок військової агресії.

І, якщо запропоновані чотири кроки більшою мірою стосуються демілітаризації країни-агресора, в контексті відновлення миру та стабільності в Центральній Європі слід підняти ще одне питання, яке є чи не найважливішим для денацифікації федерації. 

По-п’яте, створення незалежних держав, на основі адміністративно-територіальних одиниць рф, в які для уникнення конфліктів та протиріч з сусідніми державами та гарантування безпеки та їх демократичного розвитку ввести миротворчий контингент сформований Організацією Об’єднаних націй.

Жахливим є те, що в ХХІ суверенна держава Україна опинилась перед загрозою знищення, а щодо українського народу чиниться геноцид. І тільки завдяки мужності Збройних Сил України ідеологічна концепція рашизму дала тріщину. Реалізація коротко описаних п’яти кроків – нагальна необхідність. Без їх виконання на сході Євразійського континенту цивілізований світ матиме жорстокого озлобленого ворога, який буде прагнути реваншу за програну війну. Можна лише уявити кривавий сценарій подій який ми залишимо у спадок своїм дітям. Але не слід сприймати вчинення таких дій як покарання народів, що нині входять до складу російської федерації. Навпаки їх виконання створює умови для очищення від вчинених злочинів, умови для каяття, умови для просвітлення і розвитку. І внаслідок виконання цих умов світова цивілізація продовжить свій рух до оновлення і вдосконалення.