Податкова амністія та непрямі методи визначення доходів: як вони пов'язані?
Чому ця на перший погляд вигідна «акція» від держави може не стати виграшною — думки сертифікованого спеціаліста з фінансового моніторингу
30.03.2021 р. Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5153), поданий Президентом України (Постанова ВР 30 березня 2021 року N 1362–IX).
Мета законопроєкту — стимулювання детінізації доходів. Це відбувається через підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
То що ж таке податкова амністія?
Законопроєктом № 5153 розділ XX Податкового кодексу України «Перехідні положення» доповнено підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», п. 1 якого надано визначення поняття «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування» (податкова амністія), а саме:
«Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року».
З огляду на положення Законопроєкту № 5153, постають логічні питання:
1. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це одноразова «акція» держави, але яка мета, з огляду на завдання державних інститутів, переслідується?
2. Стимулювання детінізації доходів і підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування — це:
— вже завершена загальнодержавна процедура боротьби з ухиленням від оподаткування доходів громадян;
— чи це підготовка для впровадження «жорсткішого» контролю за доходами громадян із застосування специфічних методів їх визначення?
Розглядаючи поставлені питання, потрібно зазначити, що прийняття будь-яких законів має своїм підґрунтям основи державної політики. А державна політика України, незалежно від осіб, що приходять до влади, рухається в сторону оптимізації контролю за надходженнями та витратами громадян.
При чому, окремий інтерес приділяється доходам і витратам:
— публічних осіб,
— державних діячів і пов’язаних із ними особам,
— а також кінцевим реальним бенефіціарним власникам бізнесу.
Окремо прийняте законодавство щодо разової податкової амністії як для держави, — не буде мати ані економічного, ані політичного ефекту (і не важливо — позитивного чи негативного).
А от прийняття законодавства щодо застосування непрямих методів визначення доходів громадян — це буде актом державної (в тому числі політичної) волі, що дійсно буде мати як економічні, так і політичні наслідки.
Що таке непрямі методи?
Це визначення сум податкових зобов’язань платників податків за оцінкою їхніх витрат. Водночас визначення цих сум здійснюється за допомогою інформації, джерелом одержання якої є не тільки звітність та первинні документи.
До чого ж тут податкова амністія, та який зв’язок між податковою амністією та застосуванням непрямих методів визначення доходів громадян?
Непрямі методи визначення доходів громадян застосовуються для того, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності витрат окремо взятого громадянина його доходам. Відтак, якщо витрати перевищать доходи, держава отримає право застосувати заходи контролю та примусу у зв’язку з ухиленням від оподаткування доходів.
Застосування податкової амністії дозволяє державі визначити:
— рівень заможності громадян;
— розмір доходів;
— та обсяг активів, які належать окремому громадянину станом на певну дату.
Отже, які висновки:
Застосовувати окремо тільки податкову амністію або окремо тільки непрямі методи визначення доходів громадян — нелогічно. А тому після прийняття закону щодо податкової амністії наступним кроком — не через рік чи два, а одразу — має бути законодавче впровадження застосування непрямих методів визначення доходів громадян.
31 травня профільний комітет надав порівняльну таблицю з поправками до другого читання після аналізу зауважень Головного юридичного управління. Тож очікуємо вже скоро на розгляд оновленого законопроєкту та рекомендуємо слідкувати за експертними матеріалами на цю тему
Порада: будьте уважні, пильнуйте за оподаткуванням ваших доходів та правильно рахуйте витрати!
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 652
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 218
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22367
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 21215
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7655
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6140
-
"Відстрочка до кінця мобілізації". В Резерв+ стався технічний збій
Бізнес 5143