Тест на COVID-19 при відрядженні працівника за кордон: як правильно оподаткувати
Якою нормою ПКУ слід керуватися підприємству в разі оплати за тестування на COVID-19?
Якщо підприємство відправляє працівника за кордон у відрядження, однією з обов’язкових умов у більшості держав є проходження тесту на COVID-19.
У бухгалтерів у цьому випадку виникає запитання: якою нормою Податкового кодексу України потрібно керуватися в разі оплати за тестування?
Щоб відповісти на нього, розглянемо норми двох статей Податкового кодексу України (надалі за текстом ПКУ) 165.1.19 та 170.9.1. пп. а)
Сфери регулювання відносин зазначеними нормами є різними.
Положення ст. 165.1.19 ПКУ регулюють відносини щодо звільнення від оподаткування допомоги на лікування чи медичне обслуговування платника податків — фізичної особи.
На що необхідно звернути увагу:
— природа виникнення такої допомоги — добровільне її надання роботодавцем. Тобто, надання такої допомоги не є обов’язком податкового агента — юридичної особи, якщо інше не передбачено Законом (випадки обов’язкового лікування чи медичного обслуговування роботодавцем окремо зазначені у відповідних Законах).
Отже, така допомога, включно з тестуванням на COVID-19, не є обов’язком роботодавця.
— така допомога не пов’язана з підприємницькою діяльністю роботодавця.
Положення ст. 170.9.1. пп. а) ПКУ регулюють відносини щодо оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутих у встановлений строк.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту (або до іншої держави, — якщо відрядження закордонне) для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
На що необхідно звернути увагу:
— природа виникнення таких витрат — трудові відносини щодо виконання посадових обов’язків за межами постійного місця роботи;
— пов’язано з перетинанням кордону, а тому і з необхідністю виконання відповідних правил і процедур в’їзду на територію іншої держави;
— такі витрати на відрядження повинні мати прямий зв’язок з основною діяльністю підприємства — підприємницькою діяльністю, а не з особистими потребами робітника.
Абз. 2 ст. 170.9.1. пп. а) ПКУ містить випадки, за яких відшкодовані підприємством витрати робітника при відрядженні не є доходом останнього, а саме:
«…
Не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває в трудових відносинах зі своїм роботодавцем сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на… інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування в місці відрядження, у тому числі будь-які збори й податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат».
У зв’язку з розповсюдженням вірусної інфекції COVID-19 майже всі держави внесли зміни до правил в’їзду, щодо обов’язкової наявності тесту на COVID-19. Такі витрати не можна розглядати як особисті витрати працівника чи його забаганки, з огляду на те, що без наявності тесту відрядження не відбудеться. А тому, як передбачено зазначеною вище нормою, — такі витрати не можуть розглядатися як доходи працівника.
Вважаємо за необхідне акцентувати на тому, що будь-які витрати підприємства треба розглядати з погляду їхньої мети. Наявність ділової мети у витратах на відрядження щодо ведення бізнесу — є визначальною при виборі норми права, яку необхідно застосувати.
З огляду на зазначене, — при відрядженні за кордон необхідно користуватися нормами ст. 170.9.1. пп. а) Податкового кодексу України, яка регламентує звільнення від оподаткування ПДФО витрат на проведення тесту на COVID-19. Такі витрати є витратами підприємства на відрядження, пов’язані з підприємницькою діяльністю підприємства.
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3752
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 362
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 246
- НАБУ: невиправдані надії 220
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 155
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 53655
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 43912
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
19698
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17248
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
14407