Соціальний діалог громадськості

На практиці громадські організації позбавлені права приймати участь в соціальному діалозі.

На практиці громадські організації позбавлені права прийматиучасть в соціальному діалозі.

Тільки профспілки, якпредставники застрахованих осіб,  сьогодні приймають участь в соціальномудіалозі з владою та роботодавцями.

Але це правильно було тоді, колиусі громадяни були членами профспілок. Сьогодні картина інша. Якщопрацездатного населення в Україні нараховується понад 20 мільйонів людей, точленами профспілок можуть себе вважати лише близько 10 мільйонів людей.

В країні нараховується понад 4тисячі громадських організацій, і це тільки на всеукраїнському рівні, нарегіональному рівні їх – понад 60 тисяч. Профспілок та профспілкових об'єднаньналічується десь більше 160. А якщо враховувати, що 40% економіки працює в «тіні»,то вплив профспілок на суспільні процеси зовсім мінімальний. Роль громадськихорганізацій в суспільстві значно вища.

Але громадскість не представленаяк законодавчо, так і фактично в соціальному діалозі з Урядом та роботодаццями,цього просто не передбачено відповідним законом «Про соціальний діалог вУкраїні».

Згідно статті 7. Закону України «Основизаконодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  загальному соціальному страхуваннюпідлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх формвласності та господарювання;

б) у фізичних осіб;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок,творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни - суб'єктипідприємницької діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України «Прозагальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з втратоюпрацездатності...» представниками застрахованих осіб являються не тількипрофспілки, але і інші уповноважені представники найманих працівників(представники). І це правильно, адже внески до фондів соціального страхуванняздійснюють усі працівники, не лише члени профспілок.

І тут представники громадськихорганізацій мають повне право брати участь, прийнаймі, в управліні цим фондом.

Скажімо тільки Громадська ПалатаУкраїни, яка має в  своєму складі громадські та профспілкові організації,та, загалом, налічує майже 2,5 млн. чоловік, має бути представлена в управлініфондом соціального страхування з втрати працездатності.

Внески до фондів соціальногострахування здійснюють роботодавці і працівники, і лише вони і мають правоприймати участь в управлінні цими фондами. Внески до фондів соціального страхування є не що інше, як недоплачена заробітна плата працівників.І самевони і мають право знати куди діваються їх кошти.

Фонди соціального страхуванняявляються некомерційними самоврядними організаціями, то і управління фондамимає здійснюватися на 2-х сторонній основі роботодавцями та представникамизастрахованих осіб, при участі усіх гілок громадскості.

Оскільки держава не приймає участів формуванні фондів, а законодавчо забезпечує акумуляцію коштів роботодавців тагромадян, то вона має здійснювати лише контрольні функції та здійснювати наглядза цільовим використанням коштів цих фондів.

Наразі держава незаконноперебирає на себе управлінські функції фондами та неправомірно забирає під себекошти фондів, як це сталося з коштами фонду фоціального страхування збезробіття.

Цього не можна допускати. І тутгромадскість має сказати своє слово.