Про буденність застарілого житлового фонду країни
Вже на часі ремонт застарілого житла, чи чекати його руйнування та аварій?
У світовому рейтингу старіння націй що складається з 195 країн Україна займає 179-е місце, поступаючись не тільки США і ЄС, але і країнам Близького Сходу, а також усім членам БРІКС (Бразилії, Китаю, Індії, Росії та ПАР) і навіть Таджикистану (147 місце), який за багатьма показниками вважається країною з найнижчим рівнем життя із колишніх радянських республік.
Паралельно зі старінням українців, старіє і вітчизняна нерухомість. Більше ніж 73% усього житлового фонду було побудовано у межах 1960-1980 років. Враховую той факт, що в країні не працює жодна програма із реновації та\чи відновлення застарілого житлового фонду, ситуація буде лише погіршуватися. Через відсутність таких дієвих програм майже половина усього житла в Україні не бачила капітального ремонту з дня свого існування.
Основним фактором на ринку нерухомості саме застаріле житло є тією силою, яка стабілізує статистичні ціни на квартири. З плином часу, квартири у будинках, яким понад 40-50 років втрачають у вартості. І лише той фактор, що усі ті «сталінки» та «хрущовки» є малогабаритними, у перерахунку на загальну вартість квартири, квадратний метр ще більш-менш тримається на достойному рівні. Як би це парадоксально не звучало, але вартість одного квадратного метра найдешевшого житла у столиці коштує більше ніж середня зарплата киянина. То ж не дивно, що більшість покупців обирають найдешевший посеред можливих варіантів.
Ігнорування проблеми старіння житлового фонду у державі може спричинити житлову катастрофу у майбутньому. Зрештою, держава має розробити дієві програми реновації застарілого житлового фонду. І ініціатива має йти від місцевих органів самоврядування. Напередодні виборів це важливе питання, яке виборці мають озвучити своїм кандидатам у депутати місцевих органів та майбутнім мерам. Адже від того, що відсутні такі програми страждають мешканці застарілих будинків, а з претензіями вони йдуть до місцевої виконавчої влади, а не до законотворчої.
Для порівняння можна навести два приклади.
Перший – це необхідність відселення, та можливо повного зносу столичного так званого «будинка вбивці» на вул. Мілютенка, який є найнебезпечнішим серед усіх житлових будинків. Розмови про це йдуть вже декілька років, але проблема не вирішується. Як говорять у таких випадках: «Люди бідкаються, влада розводить руками» (с).
Другий – нещодавній вибух газу на Позняках у результаті якого був зруйнований будинок. Що дивно – вже через декілька днів, влада столиці знайшла нові помешкання для постраждалих. То що виходить, якщо аварія, то вирішення проблеми знаходиться миттєво, а якщо катастрофа повзуча, то на неї можна не звертати увагу?
Для того, щоб не допустити катастрофу у майбутньому, місцеві органи влади мають не тільки ініціювати зміни до законів, а й стимулювати створення ОСББ, приватних ЖЕКів, кондомініумів, які одним із своїх завдань мають займатися питаннями капітального ремонту і підвищення енергозбереження ввірених їм будинків. Такі дії мають бути направлені на комфорт та безпеку проживання людей.
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
- Нація вбивць 362
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 309
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 161
- Професії зникають, навички – у тренді 136
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 112
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 13423
-
"Скасувати "зелений" тариф – і ціни зростуть". Що робити з відновлювальною енергетикою
Бізнес 11655
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 10820
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9254
-
"Ганебний прецедент": українська студія звукозапису продублювала "Minecraft: Фільм" російською
Життя 6344