Мовні війни: як допомогти українській перемогти у наших громадах

Пропонуємо поговорити про мову з акцентом на конфліктах.

Чому з психологічної точки зору ми так гостро реагуємо на мовний акцент або на різницю у використанні мови, а також як ми можемо спонукати людей спілкуватися українською?

Багато хто може помітити, як змінилося наше ставлення до російської мови. З однієї сторони, причина очевидна: ми переживаємо війну, в якій на нас напали. Напала саме російська федерація, де люди користуються російською мовою. Тому для нас це може бути дуже чужинне в психологічному сприйнятті, та дуже принципове питання — з громадянської позиції.

Водночас якщо подивитися на історичний розвиток України, то якраз не дивно, що є велика частина людей, які розмовляють російською мовою.

Не будемо заглиблюватися в різні аспекти, чому так сталося та яка політика цьому сприяла. Натомість звернемо увагу на те, чому ми так по-різному реагуємо на російську мову та що з цим робити.

Чому виникають мовні конфлікти?

Будь-які емоції, будь-які конфлікти говорять про те, що є якась незадоволена потреба.

Якщо говорити про акценти сьогодні, про умови, в яких ми зараз живемо, — можна припустити, яка саме потреба є незадоволеною. Йдеться про базову потребу в безпеці.

Чи відчуваємо ми себе безпечно в Україні? Ні. Триває другий місяць активних воєнних дій і рівень агресії, нестерпності, ненависті — справді дуже високий.

Це говорить про те, що є емоції, які не виходять і бурлять всередині нас. Час від часу ми щось можемо «викрикувати», але системно й нормально ми з цим не працюємо.

При такому рівні емоцій, агресії, ненависті, та зі значною потребою у безпеці — коли ми чуємо, наприклад, російську мову, то насамперед можемо відчувати якраз небезпеку.

У такому стані логічна, нормальна реакція людини — це захистити себе. При цьому мозок на рівні захисту працює дуже примітивно: «Ми відчуваємо себе в небезпеці, російська мова = небезпека = агресор. Що потрібно робити? Потрібно захищатися!»

Зверніть увагу: в таких моментах ми не бачимо людину. Ми можемо агресувати, висувати претензії, випускати цей негатив на людину, яка не така, як ми, інша. І зазвичай ми так чинимо, коли ми не знаємо цю людину.

Тут варто звернутися до конфліктології (наприклад, стадії ескалації за Ф. Глазлом та Х. Броделем). Така ситуація говорить нам про те, що рівень конфліктності вже минув позначку “від надії до страху”, коли ми здатні бачити людину. На цьому етапі вже є поділ на чорне та на біле.

Ми не бачимо в людях людей, натомість здатні самостійно додавати певних ознак тим, кого не розуміємо.

Отже, оскільки людина говорить російською, а ми в стані незадоволення потреб та з високим рівнем агресії, — ми здатні цю агресію проявляти назовні різними способами.

Замість ненависті до російської — любов до української?

Пропоную звернутися до основ. У кожного з нас є власні потреби, індивідуальні. В Україні ми не можемо почуватися безпечно, на жаль.

Але якщо ми кажемо про задоволеність і незадоволеність потреб, то слід пам’ятати про справжнього ворога — російську федерацію. А Збройні Сили України, Національна гвардія України та ТерОборона роблять усе, щоб нас захистити.

Коли ми кажемо про мову, то, ймовірно, це може стосуватися також потреби приналежності. Що це означає? Я розмовляю українською, тож якщо хтось інший також розмовляє українською, то, швидше за все, він ближчий до мене, ніж той, хто говорить російською.

Однак ця потреба приналежності існує також у тих, хто говорить російською. І частина з них, швидше за все, також хоче бути та вже є приналежними до України й до українців, адже вони обрали залишатися в Україні. Однак розмовляти українською просто поки що не можуть.

Важливо поговорити про те, що може бути позитивним способом вплинути на таку ситуацію.

Наприклад, для тих, хто хоче розмовляти українською, щоб розуміти один одного, створені спеціальні ресурси.

Зараз якщо люди хочуть навчатися української та мають доступ до інтернету — для цього є всі можливості.

Однак також закликаємо на рівні громад тих, хто може / здатен створювати клуби для спілкування, для вивчення української, — також користуватися нагодою й допомагати, знайомити з культурою, з історією як своєї громади, так і загалом України.

Ймовірно, є дуже багато людей, які деякі факти дізнаватимуться вперше. І це буде додатковим підтвердженням тези про те, що в нас довгий час акцентували на розрізненості, а не на тому, що об’єднує українців.

Об’єднує нас дуже багато, наприклад, наша держава, Україна.

Тому давайте будемо використовувати мову також для того, щоб вона стала ще однією ціннісною річчю, що нас об’єднує.

Добірка ресурсів, які допоможуть покращити чи полегшити процес вивчення української мови 

Пізнавальні сторінки у соціальних медіа, присвячені українській мові:

• «Слова, що нас збагачують» — публікація картинок із рідко вживаними українськими словами, фразеологізмами та замінниками російських слів. Сторінка допоможе збагатити лексику та уникати русизмів.

• «Кіт Інжир» — онлайн-проєкт про уявного кота, який любить книжки, активно реагує на суспільні події, має особисті сторінки у соцмережах.

• «Чиста мова» — найактуальніші публікації та медіапродукти на мовну тематику.

• «MOVA» — онлайн-комікс про Лепетуна, який допоможе швидко опанувати українську мову. 

Навчальні курси (онлайн):

• Лайфхаки з української мови — онлайн-курс у формі корисних порад для вивчення теорії української мови. Курс складається з 16 лекцій, також доступний інтерактивний конспект зі всіма темами.

• Тренажер із правопису української мови — онлайн-вправи з усіх розділів мовознавства. Перед завданнями можна ознайомитися з правилами.

• Безкоштовний онлайн-курс «Українська за 27 уроків» на платформі Prometheus

• Сайт Олександра Авраменко — більше ніж 300 експрес-уроків з детальними розборами мовних конструкцій української мови. 

Сервіси для отримання інформації (правил, правописів, доступ до словників та іншого):

• LanguageTool — онлайн-ресурс, що допоможе перевірити граматику та пунктуацію в українських текстах.

• Лінгвістичний портал «Мова.info» — правила правопису та добірки словників.

• «Словотвір» — інтернет-платформа, на якій можна знайти українські переклади запозичених слів.

• Офіційний сайт української мови — правила правопису, пунктуації, правильних наголосів, а також словник синонімів.

• Як коректно перекласти з російської — сервіс пропонує відповідники, найближчі до російськомовних.

• Словопедія — українські словники.

• Словник фразеологізмів української мови — словник від НАН України. 

Сайти для вивчення української як іноземної:

• Ukrainian lessons — cайт з безкоштовними подкастами та текстами. Кожен урок містить 4 частини: діалог або текст українською, докладні пояснення англійською кількох тем, усна вправа та культурна інформація.

• Internet polyglot — можна обирати, якою мовою пояснювати українські слова.

• Просто вчіть Українську — додаток дозволяє вивчати не лише базові слова, а й фрази, які можуть знадобитися під час подорожі або шопінгу.

Мобільні додатки:

• «Слова зі слова» — інтерактивна гра, де потрібно із певного слова скласти інші слова.

• «Р.І.Д.» — допомагає вивчати цікаві українські слова та дізнаватися більше про історію їх походження.

• «Український словник» — тлумачний словник української мови офлайн.

Блогери, які популяризують українську мову та важливість її вивчення у TikTok та Instagram:

• Андрій Шимановський 

• Данько Гайдамаха 

• Катерина та Владислав «Творчі Варенички» 

• Марія Гнатів

Матеріал підготували
Олена Матвійчук, медіаторка, фасилітаторка діалогових процесів,
Олександра Мельник, активістка, правозахисниця