День народження народного гімну «Червона калина»
З історії пісні, яка упродовж понад трьох століть має невмирущу і життєдайну силу...
Сьогодні зранку телефонує з Вінниці відомий українськийписьменник-історик Микола Рябий.
- Типривітав, - запитує, - нині зі світанку червону нашу калину?
- Це жяк і чому? – щиро дивуюся цій довідці прославленого літературного побратима.
-А піснею: «Гей у лузі червона калина…» Так ось, сину, у ніч проти Воздвиження, споборникиБогдана Хмельницького поспіль з божими людьми – кобзарями, Богом даного 1648року, під Пилявцем, у нас на Поділлі, створили пісню «Червона калина». А вже всереду зранку її співало все українське військо, вирушаючи на битву з поляками…
- І якто все виглядало? – справляюся мимохіть.
- Про це вперше, ще в тридцяті рокиминулого століття написав львівський учений-дослідник Іван Тиса в книзі «БоїБогдана Хмельницького». По обіді перед Святом Воздвиження гетьман БогданХмельницький, супроводжуваний генеральним обозним (тепер би – начальником артилерії–О.Г.) Іваном Чернатою, оглядав у тузлуку понад Пилявою викопані козацькі окопи.Гетьман задивився на калину край лугу, і сказав Чернаті «ти поглянь, яка пишна,а вже похилилася». Цієї миті на змиленому коні підлетів до них уманськийполковник Іван Ганжа. Не промовив, а, здається, болісно прохрипів: «Гетьмане,сунуть! Ляхи хмарою на нас сунуть! З боку Старокостянтинова, вози скриплять навсю околицю. Їх не менше ста тисяч. Ляхи вибрались на війну як на весілля. Дорогоюпогрожують розігнати наш козацький табір, як курник…»
-Що ж, нехай спробують розігнати, - спокійно і врівноважено відповів гетьманХміль. А повернувшись до Чернати, холоднокровно і врівноважено сказав: «Нам бисвою пісню створити. Таку, знаєш, Іване, щоб усіх запалювала, кликала до бою. Криладавала козакам…»
Уранці,немов би, виконуючи волю свого ватажка, полки понад Іквою (дехто її називає Пилявою - О.Г.) зграйно і доладноспівали:
Не хилися,червона калино,
Все в гору рости!
Не журися, славнаУкраїно,
Ми – твої сини.
А ми тую червону калину
Підіймемо,
А ми нашу славнуУкраїну,
Гей-гей, розвеселимо!
Принагіднозазначу, що створюючи свою ліричну повість «Золота колиска», видану 2011 року, своєрідну антологію української пісні, МиколаРябий історії народження «Червоної калини» приділив цілий розділ. Він доводить,що коріння цього твору починається не з 1914 року, як стверджують деякі історики,а, казати б, на два з лишком віки раніше. Микола Олександрович, зокрема, посилається і на ФрідріхаБоденштедта,, видатного німецького поета середини дев’ятнадцятого століття,автора книжки «Поетична Україна», виданої у Штутгарті, який свого часу визнавав:«Ніде у світі древо народної поезії недавало такого доброго плоду, ніде народний дух не відображався так барвисто йсонячно, як відбився він у піснях українських…»
Зновим поривом духу українців залунала «Червона калина» чверть віку тому, колими заходилися будувати (вже вкотре заново!) свою державу. Мерзенна раша не можезаспокоїтись, полишити свої ординські втіхи – з мечем і вогнем лізе в наші поляй городи, рветься танками й «Градами» в наші неозорі степи, завела свої кораблів акваторії наших морських вод. Стріляє без попередження на українське слово,не кажучи вже про пісню.
-Якщо будешписати про роковини пісні, - каже Микола Рябий, - скажи нинішнім вождям і правителям з Банкової, що від часів народження «Червоноїкалини» в українських козаків завжди була наступальна тактика. А несмертельного для нас гнилого «перемир’я», в ході якого щодня гинуть безневинно,а головне без помсти наші герої. Москалівукраїнці успішно били вже неодноразово в минувшину. І під Жовтими Водами, і підКонотопом. Скажімо, Іван Виговський 1658 року на голову розтрощив стотисячнемосковське військо на Сумщині. Наші герої тоді йшли у бій на устах із піснеювід Богдана Хмельницького «Червона калина». І нині вона з нашими бійцями наблокпостах АТО…
Я всіх вас щировітаю, друзі, з роковинами народного гімну українців. І дарую вам виконанняцієї пісні. СЛУХАЙТЕ.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437