Як cashless вирішує проблему старих банкнот і чому він вигідніший за готівку
Останніми тижнями неабиякий резонанс мала тема приймання банками та небанківськими фінустановами різних видів готівкових банкнот.
Хтось був незадоволений тим, що фінансисти не хочуть приймати на рахунки/обмінювати старі долари та євро, хтось – відмовами брати старі купюри (1996 року випуску). Після кількох зустрічей з Нацбанком і посилення нормативної бази проблему начебто вирішили – один за одним банки заявляють про готовність адекватно працювати з усіма іноземними купюрами.
Однак навіть після всього цього залишаються незадоволені. Цього разу комісіями. Тобто спочатку людям не подобалося, що зношений долар у них не беруть, а тепер їм не хочеться віддавати рвані та затерті банкноти на інкасо і платити за це комісію. Щодо інвалюти її розмір, згідно з чинним законодавством, визначається кожним банком персонально. А безкоштовно може обмінюватися тільки стара гривня – як національна валюта України.
Усім незадоволеним можу сказати тільки одне: кращим за зношені або старі гроші може бути тільки одне – безготівкові кошти. Так, саме вони! Бо ніколи не застаріють, не зітруться і не постаріють. З такими накопиченнями не доведеться переживати за колір доларової банкноти – біла вона чи синя. Вона на рахунку, і вона ваша.
Якщо хочете вкладатися в інвалюту, то краще це робити в безготівковій формі.
Хочете вкладатися в інвалюту – заробите менше, відкриваєте гривневі вклади – отримаєте більше. Банки вже платять 18% річних. А необанки дають можливість регулярно відстежувати нарахування відсотків і отримувати процентні виплати щомісяця – непогана підмога до сімейного бюджету, пасивний дохід.
Багатьом так навіть простіше відкладати. Не потрібно щомісяця "відривати гроші від душі". Це, з вашого дозволу, зробить банк, причому автоматично. Достатньо у банківському застосунку ввімкнути функцію регулярних відрахувань. Наприклад, відправляти на депозит 5-10% з кожної зарплати, і заощадження формуватимуться практично непомітно. Так і накопичите поступово на свою мету, якою б вона не була (відпустка, побутова техніка, авто тощо). Її згодом також зручніше оплачувати в безготівковій формі.
Cashless завжди був зручним і вигідним, а зараз особливо - у непростий воєнний час. Отримуєш зарплату на картку і оплачувати свої витрати краще за допомогою пластику або мобільного додатка. Навіть у банківське відділення ходити не потрібно.
Завантажив банківський додаток, перекинув менеджеру документи, пройшов верифікацію і дистанційно відкрив рахунок. Усе. Можна вільно користуватися. NFC-чип може бути встановлений десь будь-де. Хоч у телефоні, хоч у браслеті, і його достатньо для здійснення безготівкових платежів. У сучасній Україні їх приймають не тільки в торгових центрах або супермаркетах, а навіть уже й на ринках. Якщо людям і потрібна готівка, то лише в деяких (нечисленних) випадках. Багато її непотрібно.
Тому й немає потреби постійно витрачатися на переведення у готівку, переживати за вигляд банкнот і хвилюватися, чи вдасться їх обміняти без комісії. З cashless не доводиться про все це думати. Заробляєш безготівково – витрачаєш безготівково, немає проблем з купюрами і не доводиться витрачати час на перегони по банківських відділеннях. Що дешевше і зручніше.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 367
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 212
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 129
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 117
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37767
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12409
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11880
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11843
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11173