Лікарні Укрзалізниці виконують свої зобов’язання по лікуванню хворих на COVID-19
Про фінансування залізничних лікарень протягом останніх років, відсутність допомоги з боку держави та блокування тендерів
В Україні напружена епідеміологічна ситуація, кількість хворих на COVID-19 протягом останнього тижня б’є всі антирекорди з початку пандемії. Особливістю останнього сплеску хвороби є тяжкий перебіг та велика кількість госпіталізованих пацієнтів по всій країні. Останнім часом особлива увага була прикута до залізничних лікарень у місті Києві, де ситуація досить складна. В травні-липні 2020 році АТ «Укрзалізниця» самостійно виділила власних 35 мільйонів гривень на підготовку галузевих лікарень для прийому хворих на COVID-19. Були закуплени концентратори, ШВЛ, засоби індивідуального захисту. Восени 2020 року Міністерство охорони здоров’я України віднесло залізничні лікарні до числа таких, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19.
За цей період було направлено 14 листів до міністерства охорони здоров’я та інших органів центральної виконавчої влади, щодо необхідністі підключення до процесу держави. Жодних коштів з державного бюджету на переобладнання залізничних лікарень для боротьби з COVID-19 АТ «Укрзалізниця» не отримувала. Вирішувалось питання щодо виділення грошей із ковідного фонду - 82 мільйони гривень, але ці кошти так і не були виділені.
Починаючи з листопада 2020 року наші лікарні приймають хворих на COVID-19. За цей період в залізничних лікарнях пролікувалось понад 1000 пацієнтів з діагнозом COVID-19. За надані послуги «Укрзалізниця» від НСЗУ отримала близько 60 мільйонів гривень. Наголошую, що це кошти, які залізничні клініки заробили за лікування хворих. Багато хто думає, що це кошти, які були перераховані з державного бюджету на підготовку лікарень для прийому хворих. Це не відповідає дійсності.
Перші гроші від НСЗУ за лікування хворих на COVID-19 надійшли 16 грудня — близько 8 мільйонів гривень, 30 грудня — ще близько 7 мільйонів, 26 лютого — 26 мільйонів і 25 березня — 17 мільйонів гривень. Тобто загальна сума стає такою великою в основному через надходження, отримані місяць тому. Причому основний принцип розподілу коштів від Національної служби здоров’я України такий: якщо кошти виділено на конкретну лікарню, то ці кошти не можуть бути спрямовані на іншу. Найменше коштів одержали київські лікарні (бо менше приймали ковідних пацієнтів), найбільше — львівська та харківські лікарні.
Частина коштів, 15 мільйонів гривень із майже 60 мільйонів витрачено на доплати медичним працівникам, які брали участь у роботі ковід-бригад. Решта коштів наразі витрачається на закупівлю всього необхідного.
Проблема в проведені тендерів
Попереднім керівництвом АТ "Укрзалізниця" гальмувалися, а інколи й блокувалися питання закупівлі надважливих засобів для лікування хворих на COVID-19. Так, через дії керівництва служби безпеки Укрзалізниці, було зірвано 35 тендерів. В 2021 році замість запланованих 170 млн грн на закупівлю матеріально-технічних ресурсів на філію було спрямовано лише 11 млн грн., або 114 тис. грн на місяць на кожну відомчу лікарню. При цьому тільки потреба у фінансуванні закупівлі засобів індивідуального захисту для медиків, які працюють із ковід-пацієнтами, в 5 разів більша. Це загальнодоступна інформація, яку легко перевірити.
Фінансування залізничних лікарень протягом останніх років
В структурі АТ «Укрзалізниця» перебуває 8 галузевих лікарень: 3 – в Києві, 2 – в Харкові, та по одній в Дніпрі, Одесі та Львові. Протягом останніх років щорічно зменшується фінансування залізничних лікарень. Усі наші лікувальні установи досить старі. Якщо установа побудована 1965 або 1970 року, то навіть якщо кисневі системи було прокладено, вони стали непридатними. А коштів на їх модернізацію ніхто не виділяв.
Залізничні лікарні до середини 2019 року були окремими юридичними особами. Головним лікарям цих клінік, які працювали по 10 років на посадах нічого не заважало провести модернізацію електромереж, поставити кисневі резервуари. Проте цього роками ніхто не робив. Зараз вони вимагають за 3 місяці зробити те, що вони не робили протягом 10-ти років. Наприклад у Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 киснева система була перевірена в останій раз в 2006 році. Тому й не дивно, що в 2021 році воне не в справному стані.
Зараз ситуація зрушилася з місця. Особливо, хочу подякувати новому в.о. голови правління Івану Юрику, який відразу включився в процес забезпечення медичних закладів для негайного лікування хворих. Уже виділено штат спеціалістів філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» для реконструкції електромереж у відомчих лікарнях. До процесу залучені керівники обласних державних адміністрацій та мери міст, де розташовані наші лікарні.
Укрзалізниця знаходиться в постійному діалозі з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я України та Міністерством інфраструктури України. Зокрема, вирішуються питання щодо збільшення кількості місць у залізничних лікарнях із підведеним киснем, встановлення кисневих мереж, заміни електромережі, яка зношена вже на 60%, та інші технічні питання оснащення лікувальних установ.
Велику подяку хочу висловити медичному персоналу, який професійно виконує свої службові та громадянські обов’язки. Так, у нас не все ідеально, як і у всій країні. Але ми мужньо і відповідально приймаємо виклики сьогодення.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11813
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3347
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2847
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1968
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1932