Старт формування виборчих округів: як не зірвати вибори до Парламенту?

Як же відбувається процедура формування округів та чому це так важливо на виборах?

На перший погляд здається, що до парламентських виборів-2023 ще дуже багато часу, проте і ЦВК, і профільний комітет Верховної ради України спільно з робочими групами та майбутніми учасниками виборчого процесу вже сьогодні активно обговорюють зміни до виборчого законодавства і дискутують над тим, як правильно сформувати територіальні округи на майбутні вибори.

Формування виборчих округів – як і на місцевих, так і на парламентських виборах, процес дуже відповідальний і досить часто може заздалегідь визначити переможця виборчих перегонів. В цьому питанні вирішальними є математичні здібності політичних консультантів штабів кандидатів, звичайний людський фактор та рівень незаангажованості ТВК і ЦВК. І, власне, рівень впливу політичних партій на членів комісії. 

Як же відбувається процедура формування округів та чому це так важливо на виборах?

Виборчий кодекс (стаття 138) диктує нам систему територіальної організації виборів народних депутатів України:

1. Єдиний загальнодержавний багатомандатний округ - до його складу входить територія України та закордонний округ.

2. Виборчі регіони. Фактично – регіон = область. Сьогодні маємо 25 виборчих регіонів, які співпадають з межами областей та Києвом. АР Крим, Севастополь та Херсонська область входять до спільного Південного округу.

3. Територіальні округи.

4. Виборчі дільниці – найменша одиниця для проведення голосування та підрахунку голосів.

Зупинимось на третьому пункті «територіальної ієрархії» - округах. Механізм наступний: ЦВК не пізніше як на другий день після початку виборчого процесу має оприлюднити на своєму веб-сайті перелік територіальних округів із зазначенням їх номерів, меж та центрів виборчих регіонів. 

У червні 2021 ЦВК розробила проект переліку територіальних виборчих округів, які повинні бути утворені відповідно до ст. 27 Виборчого кодексу для належного адміністрування виборів. Комісія пропонує сформувати територіальні виборчі округи з урахуванням меж новоутворених районів та громад. На практиці це надскладно реалізувати, враховуючи що кількість виборців в районах дуже відрізняється. Таким чином, в деяких випадках необхідно розподіляти район на певну кількість округів, а в деяких, навпаки, об’єднувати громади і райони, щоб досягти максимально рівномірної кількості виборців в округах.

У презентованому проекті ЦВК пропонується поділ на 202 територіальних виборчих округів, з них 13 - на тимчасово окупованих територіях Східної України, 9 - в АР Крим, 8 - у м.Києві, 1 - у м.Севастополь.

За такої кількості територіальних виборчих округів середня кількість виборчих дільниць становить 165, а середня кількість виборців - 168 002 особи.

З 202 округів 84 збігаються з межами районів. Ще 7 охоплюють усі громади району, крім районного центру. 28 округів розташовані в одному місті або частині міста.

При цьому 19 округів мають перевищення середньої кількості дільниць більше ніж на 30%. Є 18 округів, де, навпаки, кількість дільниць менше середньої на 30%.

Центральна виборча комісія сподівається зібрати конструктивні пропозиції зацікавлених сторін з метою підготовки найбільш виваженого та збалансованого рішення, що дасть змогу забезпечити максимальну ефективність організації виборчого процесу та найоптимальніше використання ресурсів. 

Ризики та наслідки 

Як на мене, ЦВК отримає достатньо пропозицій від експертів, які мають серйозний бекграунд у виборчому процесі, і вже неодноразово на практиці працювали з різними виборчими системами та механізмами. Проте перш ніж говорити про територіальні виборчі округи, маємо відкрите незавершене питання щодо зменшення кількості депутатів у Верховній раді.

У першому читанні проголосовано законопроект №1017, який передбачає зменшення кількості народних депутатів з 450 до 300. Скоріш за все, у другому читанні цей законопроект не підтримають, і на парламентські вибори ми підемо з такою ж кількістю депутатів, як і в минулі роки. Відповідно – нардепів будемо обирати за пропорційною системою з відкритими виборчими списками. Єдине, поки не зрозуміло, за яким принципом партії формуватимуть списки кандидатів та наскільки прозорим буде процес їх оприлюднення.

Минулого року для органів місцевого самоврядування відбулися фундаментальні зміни – нарешті завершився процес децентралізації та затверджено новий адміністративно-територіальний устрій з укрупненими районами. При цьому досі не вистачає  голосів для внесення змін до Конституції в контексті децентралізації. На цей факт також необхідно звернути увагу при формуванні нових виборчих округів. На щастя, в Мінрегіоні цю проблему розуміють і планують внести необхідні зміни у 2022 році – зокрема, прийняти Закон «Про місцеве самоврядування» у новій редакції (або як альтернативу – Муніципальний кодекс) та затвердити зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Хочеться вірити, що до 2022 року вдасться переконати опозиційні сили на важливості голосування за вказані зміни, інакше – знову буде біг по колу.

Повернемось до наших 450, чи 300 «спартанців» - народних депутатів. Я особисто – прихильниця мажоритарної системи та зменшення загальної кількості депутатів. Можливо, навіть до 50 осіб: наприклад, по 2 депутати на виборчий регіон з варіантом створення двопалатного парламенту. Відповідно до задуму, кожна палата працюватиме окремо: нижча палата буде напрацьовувати законопроекти спільно з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, які безпосередньо працюють на місцях, а Вища – прийматиме рішення підтримувати чи не підтримувати запропоновані законопроекти.

В будь-якому випадку перш ніж говорити про утворення округів та їх раціональний розподі  - необхідно за 2 роки до парламентських виборів розібратися з конституційною реформою. Першочергово - внести зміни до Конституції та врегулювати питання кількісті депутатів у Верховній раді на наступних виборах.

Якщо ж говорити про варіант формування виборчих округів станом на сьогодні, то найбільш доцільно створювати округи з однаковою кількістю виборців. Це потрібно  для того, щоб кандидати в депутати, які у майбутньому стануть учасниками виборчого процесу, брали участь у перегонах на однакових умовах. В іншому випадку матимемо ситуацію, де на одному окрузі майже 200 тисяч виборців, а на іншому 80-100 тисяч, що вдвічі менше, а відповідно, кандидату простіше отримати бажаний мандат.

Необхідно також не допустити розірвання адміністративно-територіальних одиниць. У Виборчому кодексі зазначено, що є виборчі регіони, які співпадають з межами областей, і є райони та громади, в яких кількість виборців кардинально відрізняється. До прикладу, в Дніпропетровській області – у Дніпровському районі 907 тис виборців, а в Новомосковському – 131 тис. Очевидно, що Дніпровський район потрібно розділити на територіальні округи з майже однаковою кількістю виборців. 

Як на мене, тільки врегулювавши всі згадані питання та колізії у правовому полі, можна починати розмову про формування територіальних виборчих округів. Цей крок буде правильним та забезпечить незаангажований виборчий процес для всіх його суб’єктів. В іншому випадку – виборчі округи ризикують стати інструментом для політичних маніпуляцій недоброчесних кандидатів.