Початок роботи системи логічного та арифметичного контролю е-декларації:що далі?

Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення про запуск в промислову експлуатацію системи логічного та арифметичного контролю е-декларацій.

Що це означає та які наслідки матиме для суб’єктів декларування?

З початку роботи Національного агентства з питань запобігання корупції та запровадження системи подання е-декларацій минуло більше двох років, і в суспільстві не згасає резонанс з приводу даних, викладених суб’єктами декларування у відповідних деклараціях. Тому наразі не втрачає своєї актуальності питання перевірки інформації, викладеної у таких деклараціях.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на сьогодні суб’єктами декларування подано більше 2416000 декларацій, а також більше 307000 виправлених декларацій. Очевидно, що без допомоги технічних засобів та автоматизації процесів аналізу інформації неможливо здійснити передбачені Законом України «Про запобігання корупції» заходи контролю стосовно всього масиву декларацій.

З цією метою Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення про запуск в промислову експлуатацію системи логічного та арифметичного контролю декларацій Єдиного державного реєстру декларацій осіб.

Згідно повідомленнь Національного агентства з питань запобігання корупції, розпочато роботу вказаної системи логічного та арифметичного контролю в тестовому режимі.  Тобто, розпочався процес завантаження до системи логічного та арифметичного контролю декларацій Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За положеннями пункту 3 частини 1 статті 48 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з питань запобігання корупції проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, логічний та арифметичний контроль. Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.02.2017 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069, логічний та арифметичний контроль декларації, що проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення, містить такі складові: 1) контроль відповідності відомостей декларації (далі - Складова-1) - порівняння складових інформації, що зазначена в декларації, з метою встановлення їх відповідності та/або невідповідності одна одній, що здійснюється після подання декларації; 2) контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних (далі - Складова-2) - порівняння відомостей, що зазначені в декларації, яка проходить повну перевірку, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування, що здійснюється після подання декларації.

Тобто, перша складова полягає у співставленні між собою даних, викладених у різних розділах декларації, а друга складова – у співставленні даних, викладених у декларації, із даними, викладеними у попередніх деклараціях, а також із даними стосовно об’єктів декларування, наявних у відповідних реєстрах та базах даних. При цьому контроль відповідності відомостей декларації відомостям баз даних здійснюється виключно під час повної перевірки декларацій.

Таким чином, система покликана здійснювати в автоматизованому режимі логічний та арифметичний контроль, за результатами якого присвоюватиметься кожній декларації показник рейтингу ризику. Такий показник має відображати ступінь невідповідності відомостей в декларації та наявні в ній ризики, залежно від яких вказана система визначатиме доцільність та обґрунтованість проведення повної перевірки конкретної декларації.

В основу формування рейтингу ризику закладено: - відповідність правильності заповнення розділів декларації суб’єктами декларування; - порівняння інформації, зазначеної у різних розділах декларації, між собою; - порівняння відомостей декларації з відомостями, що відображені в попередній декларації суб’єкта; - кількість задекларованих активів кожного виду. Іншими словами, за результатами здійснення контролю в автоматичному режимі, у разі виявлення фактів неправильного заповнення розділів декларації, невідповідності даних, викладених у розділах декларації суб’єктом декларування, кожній такій невідповідності присвоюватиметься відповідний коефіцієнт, з урахуванням якого за встановленою Правилами логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, автоматизованої перевірки зазначених декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів формулою буде вираховуватись значення відповідності декларації правилам логічного та арифметичного контролю декларацій. У подальшому, стосовно декларації призначатиметься відповідний рейтинг ризику, на підставі якого визначатиметься доцільність та обґрунтованість проведення повної перевірки декларації. При цьому у разі, якщо рейтинг ризику конкретної декларації дорівнює або перевищує встановлений показник рейтингу ризику, НАЗК при проведенні повної перевірки декларації перевіряє всі відомості, що відображені в декларації. У разі якщо рейтинг ризику конкретної декларації є меншим за встановлений показник рейтингу ризику, НАЗК при проведенні повної перевірки декларації перевіряє дані лише в частині виявлених ризиків.

Таким чином суб’єктам декларування варто зважати на те, що зазначене пришвидшить виявлення НАЗК декларацій, дані до розділів яких внесено із порушеннями чи суперечностями, а також реагування на такі факти, у тому числі шляхом початку повної перевірки декларацій. В свою чергу це означає, що з цього моменту увага НАЗК буде прикута не тільки до декларацій «топ-чиновників», як-от народних депутатів, міністрів та керівників центральних органів виконавчої влади, суддів, прокурорів, та інших, а й до декларацій інших посадовців органів державної влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права.

Окрім того, як зазначалось, друга складова логічного та арифметичного контролю покликана забезпечувати порівняння відомостей, що зазначені в декларації, з відомостями в інших деклараціях цього суб’єкта декларування, відомостями з реєстрів, баз даних та інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, які можуть містити інформацію про окремі об’єкти декларування, в автоматичному режимі.

Реалізація другої складової контролю можлива лише за наявності у НАЗК повного доступу до відповідних баз даних, та можливість здійснювати співставлення даних із таких баз даних із даними, викладеними у деклараціях.

За повідомленням офіційного веб-порталу Національного агентства з питань запобігання корупції, 14 листопада 2018 року НАЗК та Державною фіскальною службою України підписано протокол про порядок автоматизованого обміну інформацією. Зазначеним протоколом узгоджено порядок надання НАЗК Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб. Також за повідомленням ДФС України, набрали чинності Зміни до Порядку надання ДФС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити НАЗК, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2018 № 727, рішенням НАЗК від 31.08.2018 № 1897. Основною метою змін до Порядку є удосконалення механізму надання НАЗК до ДФС запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) про доходи фізичних осіб шляхом автоматизації процесу взаємодії між інформаційно-телекомунікаційною системою «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (ІТС Реєстр) та Державним реєстром.

Однак, як вбачається, на сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції не має повного та автоматизованого доступу до усіх існуючих на сьогодні державних реєстрів та баз даних. Про це свідчать як повідомлення на офіційних веб-сторінках Кабінету Міністрів України та Національного агентства з питань запобігання корупції, так і поданий Кабінетом Міністрів України та зареєстрований за №7276 від 10.11.2017 проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до інформації, необхідної для реалізації його повноважень», який наразі не розглянуто, запропонований до розгляду Верховною Радою України на пленарному тижні 6-9 листопада поточного року.

Вказаним законопроектом пропонується внести зміни до статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», визначивши як одне з прав НАЗК «мати безпосередній автоматизований доступ до інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами». Однак наразі констатується, що НАЗК не має повного автоматизованого доступу до відповідних реєстрів та баз даних державних органів та органів місцевого самоврядування, а тому здійснення другої складової логічного та арифметичного контролю, що полягає у автоматичному співставленні даних, викладених у деклараціях, із даними, наявними у відповідних базах даних, не є можливим. Як приклад, за повідомленнями НАЗК, залишається не реалізованим автоматизований обмін інформацією з шістьма реєстрами та базами даних, держателем яких є Міністерство юстиції України.

Отже до внесення відповідних змін у законодавство, незважаючи на наявність узгодженості із окремими органами державної влади – держателями реєстрів та баз даних, такі заходи будуть здійснюватись уповноваженими особами Національного агентства з питань запобігання корупції фактично вручну.

Враховуючи кількість поданих декларацій та штатну чисельність Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК, вбачається, що такі заходи стосуватимуться в першу чергу посадовців, декларації яких в силу положень Закону України «Про запобігання корупції» підлягають обов’язковій повній перевірці – посадовці, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також обіймають посади із підвищеним корупційним ризиком.

Варто зауважити, що пунктом 7 Розділу ІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено, що декларації, подані до затвердження Національним агентством правил логічного та арифметичного контролю декларацій, вважаються такими, що пройшли логічний та арифметичний контроль в частині першої складової. Правила логічного та арифметичного контролю декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, автоматизованої перевірки зазначених декларацій та їхніх вагових коефіцієнтів затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.10.2017 №1019.

Таким чином стосовно декларацій, поданих суб’єктами декларування до 24.10.2017, не будуть застосовуватись заходи логічного та арифметичного контролю, передбачені першою складовою, а такі декларації вважаються такими, що пройшли відповідний контроль. Водночас до декларацій, поданих після вказаної дати, відповідні автоматизовані заходи логічного та арифметичного контролю будуть застосовуватись в повному обсязі.

При цьому варто зауважити, що логічний та арифметичний контроль в частині контролю відповідності відомостей декларації відомостям баз даних не проводиться до забезпечення технічної можливості їх застосування. Про забезпечення технічної можливості їх застосування НАЗК повідомляє окремо на своєму офіційному веб-сайті.

З огляду на те, що у діяльності НАЗК щодо фінансового контролю суб’єктів декларування мінімізується безпосередня участь уповноважених осіб, а відповідні процеси аналізу та співставлення інформації автоматизуються, суб’єктам декларування при заповненні декларацій варто прискіпливіше ставитись до даних, які вносяться у відповідні розділи декларації, а також керуватись даними, наявними у відповідних реєстрах та базах даних, з якими при перевірці буде здійснюватись порівняння інформації про об’єкти декларування.

Викладена вище позиція автора не є правовою консультацією та надається з інформаційною метою. У конкретних ситуаціях доцільно звернутись до фахівця для отримання відповідної консультації.