Відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану
Примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану
Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, однак примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Ч. 2 ст. 353 Цивільного кодексу України встановлює, що в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості, а у разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
По – перше: Слід відрізняти відчуження та вилучення майна. Так, п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (надалі – «Закон 4765») встановлює, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості, а п. 2. ч. 1 ст. 1 названого Закону вказує, що вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
(!!!) Таким чином різниця полягає в тому, що примусове відчуження майна може відбуватися за рахунок приватного та комунального майна з подальшою компенсацією його вартості (ст. 9 Закону № 4765), а вилучення відбувається виключно за рахунок державного майна та без відшкодування вартості такого майна (ч. 3 ст. 3 Закону № 4765)
По – друге: Окремо слід вказати, що примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування з погодженням/без погодження з відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, в залежності від проведення бойових дій на цій території (ст. 4 Закону № 4765).
ВАЖЛИВО: Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 7 Закону № 4765), а примірник останнього вручається власнику або представнику та проводиться відповідна оцінка відчуженого майна суб’єктами оціночної діяльності або (за відсутністю) органами державної/місцевої влади (ст. 8 Закону № 4765).
ЗРАЗОК:

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі (ч. 5 ст. 7 Закону № 4765).
Фактично оформлення документів для примусового відчуження або вилучення майна, а також оплата витрат з оцінки майна, яке відчужується, здійснюються військовим командуванням, органом, що прийняв рішення про таке відчуження або вилучення, за рахунок коштів державного бюджету (ч. 3 ст. 10 Закону № 4765).
По – третє: Слід відмітити, що «Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 998.
Згідно неї заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна, а в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом. До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна (п. 3 вказаної Постанови КМУ).
(!!!) Відмова у прийнятті та розгляді заяви про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно не допускається (п. 4 вказаної Постанови КМУ).
За результатами розгляду заяви органи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, оформлюють висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану (п. 7 вказаної Постанови КМУ), а будь-яка незгода щодо виплати/невиплати компенсації може бути оскаржена до суду (п. 9 вказаної Постанови КМУ).
ВИСНОВОК:
- Стосовно приватної власності та комунального майна, в умовах воєнного стану, може бути застосована виключно процедура примусового відчуження майна з подальшою компенсацією вартості;
- Рішення про примусове відчуження майна може прийняти виключно військове командування з погодженням/без погодження з органом місцевого самоврядування в залежності від проведення бойових дій на цій території;
- Вказана дія потребує документального оформлення, а саме: а) складання Акту про примусове відчуження або вилучення майна та б) Проведення відповідної оцінки, згідно з вимогами діючого законодавства України - суб’єктами оціночної діяльності або органами державної/місцевої влади (за відсутності суб’єктів оцінки);
Підсумовуючи зазначене вбачається, що ані сили ТерОборони, ані поліція, ані окремі військові не можуть примусово, без відповідного рішення Військового командування, без належного документарного оформлення вилучити приватне майно громадян.
P.s. Є одне виключення – добровільне пожертвування!!!
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 261
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 160
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 87
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 29511
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17493
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 12936
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 10767
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 9248