Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
10.05.2024 19:45

Воюють не тільки зброєю

Волонтерка, радниця заступника Міністра оборони, членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони

Здавалось би, де військова допомога, а де інвестиції приватного західного бізнесу?

Чи воюють тільки зброєю? Чи потрібна нам допомога від партнерів тільки зброєю? Яке відношення до війни мають приватні західні інвестиції? Здавалось би, де військова допомога, а де інвестиції приватного західного бізнесу? Якось вже писала про достатньо цікавий кейс з лобіювання інтересів України приватного інвестора з США, під час прийняття рішення про виділення Україні такої вкрай важливої допомоги.
А ось нещодавно натрапила на інтерв’ю в Forbes з Президентом CRH в Центрально-Східній Європі Гійомом Кавальє.
Пишуть, що капіталізація CRH складає під $50 млрд. Тобто масштаб інвестора очевидний. За 25 років роботи в Україні вони інвестували понад €500 млн. €80 млн з яких – під час повномасштабного вторгнення. Особливо сподобалась цитата: «Ми ухвалили рішення виходити з Росіі з першого дня повномасштабного вторгнення. І воно остаточне. У нас немає операційної діяльності в Росії».
Це має бути прикладом для всіх міжнародних компаній. Не розтягувати цей процес на роки, прикриваючись складними процедурами.
Оскільки в Україні CRH виробляє цемент, то саме про нього йшла мова у інтерв’ю. Спікер заявив, що згідно з даними Асоціації «Укрцемент» під час повоєнної відбудови нам потрібно буде 15 мільйонів тонн цементу на рік. До повномасштабного вторгнення цементний ринок в Україні складав 10,5 мільйонів тонн на рік. Тобто, щоб виробляти аж 15 мільйонів тонн інвестиції потрібні вже зараз. CRH готові вкладати і надалі, зараз АМКУ розглядають їхню угоду стосовно придбання двох цементних заводів Buzzi. У разі схвалення це буде друга найбільша M&A угода в Україні під час війни.
І ось тут, у разі збільшення інвестицій в економіку нашої країни виникають доволі риторичні питання:
1. Чи хочемо ми, щоб великі світові компанії інвестували в економіку України?
2. Чи хочемо ми отримати нові робочі місця, податки, які будуть сплачуватись в бюджет України?
3. Чи хочемо мати лобістів України з числа власників приватного бізнесу? Бо відстоюючи інтереси своїх компаній, вони відстоюють інтереси України.
4. Чи хочемо ми збільшення внутрішнього валового продукту, чи хочемо знову імпортувати, виводячи вкрай необхідну валюту за кордон?
Відповіді очевидні.
Єдине що хотілось би, щоб у нас хоча б не заважали таким інвестиціям, а в ідеалі допомагали.
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи