"Кредитні канікули" та 100% захист вкладів. Як війна вплинула на банківську систему?
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%.
Наша країна за місяць війни має загальні втрати приблизно $500 млрд, а українська економіка скоротилася на 35%. Проте, фінансова система України продовжує працювати. Навіть у таких складних умовах банки демонструють ефективність та стабільність.
Важливо розуміти, що продовження функціонування банківської системи в умовах агресії росії є значним успіхом для України. Через медіа бум з приводу можливого нападу Росії багато вкладників почали забирати гроші з банків ще в січні. Відтік фінансів негативно вплинув на ліквідність банків. Але 24 лютого ситуація дещо змінилася. Гривневі вклади зросли на 16%. Такий високий рівень довіри до банківської системи України можна пояснити ненадійністю фіатних грошей. Оскільки гроші на рахунках захищені краще за готівку, а онлайн-платежі продовжують працюють як і в мирний час. Також регулятор – Національний банк України – проводить ефективну антикризову діяльність. Він організовує злагоджену роботу банків в такий спосіб, що вони своєчасно виконували свої зобов’язання.
І все ж таки чому банківська система продовжує працювати, і яких заходів вжив НБУ? По-перше, у спокійних регіонах заходу та центру України функціонують 90% відділень банків офлайн. А у разі неможливості продовження звичної роботи – банки проводять онлайн-платежі, які завоювали підтримку ще за часів пандемії. По-друге, банки встановили "кредитні канікули" для клієнтів, які не можуть виплатити гроші за зобов'язаннями вчасно. Деякі банки продовжили "канікули" до 1 червня. До того ж під час воєнного стану заборонені штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору.
І третій фактор – банки залишаються ліквідними. З початком війни стало ясно, що величезний потік грошей може залишити рахунки через панічні настрої населення. НБУ ухвалив рішення встановити обмеження на щоденне зняття коштів у розмірі 100 тис. грн та призупинив зняття грошей з валютних рахунків. Щоправда, зараз останню заборону усунули, до зняття доступні суми до 30 тис. грн. Усі ці кроки сприяли безперебійній роботі банківської системи.
Звісно, існує ризик зниження ліквідності. Багато підприємств припинили свою роботу, але продовжують виплачувати зарплату працівникам. Внаслідок цього банк втрачає частину грошей бізнесу. Для вирішення проблеми банки можуть використати такий інструмент рефінансування, як “овернайт”. Він дасть можливість банківській системі отримати фінансування за допомогою застави високоліквідних активів, таких як державні цінні папери. Також за умов війни банки можуть отримати беззаставні (бланкові) кредити терміном до року з правом пролонгування ще на рік. Крім нового інструменту, НБУ одночасно застосував стандартне рефінансування терміном до 30 днів.
На законодавчому рівні незабаром очікується ухвалення закону про 100% захист вкладів. Разом з підвищенням відсотків на депозити закон повинен допомогти повернути частину фінансового потоку в банки, тим самим підвищивши їх ліквідність.
Серед інших способів підтримки клієнтів та самої банківської системи – продовження терміну дії платіжних карток, які потрібно було змінити у лютому-березні 2022 року. Деякі банки підтримують фінансову систему України інвестиціями.
Таким чином, банківська система України продовжує працювати вже 5-й тиждень війни. Так, капітали банків знизилися, але це є закономірним наслідком фінансових втрат – скорочення доходу бізнесу, кредитування. Але національний регулятор робить усе можливе для продовження функціонування банків. Банки, своєю чергою, дотримуються гнучкої політики щодо клієнтів. З огляду на всі ці фактори фінансові позиції України залишаються надійними. Банківська система готується до відновлення своєї попередньої діяльності після закінчення війни.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24208
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17902
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17459
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14260
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 13111