Молодь творить майбутнє та залишається поза політикою
Покоління Y та Z (народжені в 90-х та після 2000) називають міленіалами. Саме вони стали одним із визначальних елементів Революції гідності. Та саме вони залишаються апатичними до політичного виміру існування країни.
За даними статистики близько 90% молодих людей в Україні взагалі не цікавляться політикою. 74% не довіряють політикам. І така тенденція спостерігається не лише в Україні, це світовий тренд. За даними ООН молодь все рідше бере участь у виборчих процесах.
Пояснити таку негативну динаміку доволі просто. Молоді люди нового покоління читають більше, інтелектуально більш розвинені, схильні до аналізу та не бажають марнувати час. На їх думку, результати виборів істотно не впливають на їх подальше життя, тож і марнувати час в чергах на виборчих дільницях не має жодного сенсу.
Що стосується власне української молоді, то більшість з них планує
виїхати закордон і має на це більш ніж серйозну аргументацію. У 2016 році за Індексом людського розвитку ООН Україна зайняла 84-е місце з 188 країн. Для порівняння: Польща - 34-е місце.
Окрім того, з огляду на статистичні показники рівня безробіття та роботу освітньої системи, можна стверджувати, що насправді, як би то не було егоїстично, закордоном в них набагато більше шансів збудувати стабільне та матеріально забезпечене життя.
Однак, насправді ж, мало хто з них розуміє, що проблеми не зникають на за кордоном із Європою. А шанс збудувати краще майбутнє вдома можна втратити.
На жаль, окрім політичної пасивності, молоді люди лишаються осторонь і соціальних проблем в країні. Більше 80% жодного разу не брали участі в проектах, що несуть у собі аспекти соціальної відповідальності. Навіть не зважаючи на розбудову громадянського суспільства, яка розпочалась після Революції гідності.
Та незважаючи на високий рівень розвитку інтелекту у міленіалів, вони все ще знаходяться під впливом батьківської думки. Більше 70% молоді приймає важливі рішення виключно за рекомендацією батьків, а 65% мешкає в батьками. І якщо із останнім показником все більш-менш зрозуміло, тут є високий рівень відповідальності влади. То вплив батьків на життя дітей - культурна особливість. На жаль, такі обставини, частіш за все змушують молодих людей обирати не той інститут, не ту роботу та навіть не ту дружину чи чоловіка. На фініші ми отримуємо 35 річну дорослу людину, що прагне змінити все, що будували зі школи. А це знову дорогоцінний час, який можна було використати із більшою вигодою. Ми виховуємо депресивне суспільство. І відповідальність за це лежить не тільки на плечах влади, а й на батьках.
Інше питання, що представники керівних відомств мають піклуватись про виховання не лише молоді , а й батьків. Формування молодіжної політики не може відбуватись без їх участі. Вони є ключовим елементом в становленні дитини і мають найбільший вплив на неї.
Ми розпочали таку роботи із батьками та зрозуміли одразу, наскільки це ефективна річ. Втім, проблема має бути вирішена на національному рівні. Можливо тоді молодь почне обирати українське майбутнє в Україні, а не в Європі чи деінде.
А допоки бюрократична система відреагує на сучасні виклики, ви вже можете стати іншими: менше дивитись телевізор, бути більш активними у політичному житті країни, висловлювати громадянську позицію, приймати участь в соціальних проектах, читати більше книжок, дотримуватись законів та вимагати того ж від держави в обличчі державних органів, вже знаючи все про свої права.
А владі слід якомога швидше схаменутись та звернути увагу на проблеми молоді, адже з такими темпами, за якийсь час творити ту саму молодіжну політику не буде для кого.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24140
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17826
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17453
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14172
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12946