Законопроект про столицю може повернути місцеве самоврядування Києву
Законопроект 2143-3 відповідає принципам реформи Децентралізації влади.
Проблема двовладдя Києва не вирішувалася роками. Вона є закладеною в Конституції де Київ визнаний,як окремий регіон і має представника держави в якості Глави КМДА, так як і кожна область має голову ОДА. Навіть рішення Конституційного Суду по закріпленню посади за обраним мером не вирішувало питання, бо існує різночитання законів. Сьогодні та ж сама проблема вилилася у те, що посаду Глави КМДА втратив обраний мер Кличко, що він і оскаржує в українському суді.
Пропонований Закон про столицю №2143-3, насправді, може вирішити цю конфлікту дилему , повернути місцеве самоврядування до міста Києва з гармонійною імплементацією реформи місцевого самоврядування та адмінтерустрою (Децентралізації влади) загалом по країні. При чому, прийнявши закон, не потрібно буде змінювати Конституцію та забирати там у Києва статус регіону. Хоча, за планом реформи, зміни до Конституції таки планується вносити, де надаватиметься право містам повноцінно розділяти повноваження міського голови і міської ради та запроваджуватиметься автоматична система призначення виборів при недієздатності міської/районної в місті ради чи міського голови. Разом із змінами до Конституції планується також надалі внести зміни до закону про Київ разом із вступом у дію змін до Конституції. В результаті також буде здійснена реформа адмінтерустрою із формуванням спроможних районів міста.
Яка система місцевого самоврядування пропонується? Будуть обраний міський голова (двотурова система абсолютної більшості і не є Главою КМДА), Київська міська рада, Магістрат міста Києва — виконавчий орган міської ради , Районні в місті Києві ради, Виконавчі органи районних в місті Києві рад
В Київській міській раді будуть 80 депутатів . Пропонується нова система виборів — відкриті партійні списки. Мінімізація корупції передбачається через прозорі процедури та адміністративні послуги замість актів індивідуальної дії міської ради. Для прикладу зміна функціонального призначення земельних ділянок сьогодні відбувається через сесію міської ради. Законопроект передбачає, що Київрада буде затверджувати містобудівну документацію, а інвестор зможе змінити цільове призначення відповідно до містобудівної документації за процедурою адміністративної послуги.
Магістрат міста Києва буде очолювати Київський міський голова . Міський голова матиме заступників, зокрема обов’язкових: 1) Керуючий справами (єдина міська електронна канцелярія) 2) Головний фінансист (Бюджет міста Києва) 3) Головний архітектор — обирається на конкурсі (електронний містобудівний кадастр, стратегічні та містобудівні документи). Заступники міського голови погоджуються з Київрадою
Районні ради стануть обов’язковими Голова виконкому районної ради обирається за конкурсом , відбудеться розподіл повноважень між районами та містом , також бюджети району і бюджет міста будуть незалежними
Питання розподілу повноважень, розміру і меж районів вирішуються на рівні Київради у відповідності до Конституції. Питання податкових надходжень та бюджетування в районах вирішуються окремими законами по внесенню змін до Бюджетного та Податкового кодексів.
А що ж буде із пресловутим Головою КМДА ?
Представництвом державної влади залишиться Київська міська державна адміністрація. Голова КМДА залишиться і це буде не Міський голова . Повноваження голови КМДА — радикально скорочені до нагляду за законністю в інтересах держави та територіальної громади міста Києва. По суті, це буде префект. Як прообраз майбутніх префектів на рівні регіонів замість Голів ОДА за планом реалізації реформи Децентралізації влади.
Голова КМДА зможе опротестовувати акти органів місцевого самоврядування нормативного характеру через суд . Тобто він/вона буде наглядати за законністю актів міської влади та дотримання інтересів Держави.
Магістрат Києва буде виконувати стратегічні плани розвитку міста та містобудівні документи з орієнтиром на 25 років. Такі плани будуть прозоро обговорюватися із залучення широкого спектру думок експертів, містян, активістів. І на основі таких стратегічних планів розвитку і секторальних галузей і інфраструктури будуть створюватися щорічні бюджети місти для виконання Магістратом.
Планується, що це буде сучасне самарт-місто-сервіс: Ратуша в смартфоні: всі послуги, які є в Ратуші можна отримати в своєму смартфоні.
Цікавими є пропоновані нововведення щодо виборів депутатів Київради. Як і говорилося, пропонується обирати 80 депутатів. Обраних по системі відкритих партійних списків з територіальним представництвом та прохідним бар’єром 5% . Місто пропонується розділити на 10 виборчих округів. Партії формуватимуть загальноміський виборчий список з розділенням списку на 10 команд для округів. В результаті на окрузі виборець голосуватиме за партію та члена команди партії по округу. В результаті, всі челни команди партій рейтенгуватимуться за округами та по загальноміському списку.
В Київську міську раду потрапляє кількість депутатів згідно загальноміського результату (набрали 30% голосів — отримали 30% мандатів), якщо кандидат отримав голоси в кількості “виборчої квоти” (кількість виборців що проголосували по місту Києву / 80), він гарантовано потрапляє в раду . Всі голоси більші за виборчі квоти та голоси за кандидатів з невеликим рейтингом розподіляються між кандидатами по округу і партійним рейтингом загальноміського списку. Більшу кількість голосів (~70%) виборці віддають за партію, ці голоси розподіляються в послідовності загальноміського списку. Територія районів розподілятиметься на багатомандатних мажоритарних 10 округах. По кожному округу визначатимуться 2 переможці , що забезпечить представництво населення на рівні ~40-45%.
Що ж до виборів. Себто дати? Адже було багато розмов про конкретну дату. За цим законопроектом не передбачається конкретна дата. Й виглядає так, що поспіху не буде. А буде реалізований цілий комплекс законодавчих рішень, щоби підготувати Київ до принципово нового адмінтерустрою (в рамках реформи) та провести вибори у Києві планово восени 2020 уже за нового законодавства та нового адмінтерустрою Києва.
Виглядає, як добрий план.
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 33485
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 14184
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 13384
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 11981
-
У вакансіях для пенсіонерів медіанна зарплата сягає 20 000 грн: дані OLX
Бізнес 10850