Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.09.2016 23:51
Неіснуюча тиша, підміна понять і сімнадцятий рік
Голова МЗС Франції Жан-Марк Еро вважає, що самого встановлення режиму тиші на Донбасі вже буде «достатньо» для України, щоб починати виконання політичної частини мінських угод.
Голова МЗС Франції Жан-Марк Еро вважає, що самого встановлення режиму тиші на Донбасі вже буде «достатньо» для України, щоб починати виконання політичної частини мінських угод. За останні 2 місяці це третя «пробна куля» з боку Франції у бік Росії.
Першими двома були заява президента Франції Франсуа Олланда про «Росію партнера» на саміті НАТО і візит групи французьких депутатів до анексованого Росією Криму.
Як ми і прогнозували, низка країн старої Європи стає все прихільнішою до Росії у своїй риториці. «Встановлення режиму тиші», про який говорить Еро, зовсім не те саме, що «відновлення контролю над кордоном», про що йшлося в угодах з самого початку.
Ми бачимо, як Росія потроху продавлює вигідну їй інформаційну повістку. Звісно, це ще не зняття санкцій і не повернення Росії у «велику сімку+», але, безперечно, черговий крок, який цьому сприяє.
Про те, що Росію треба повернути у G7 влітку заявляв віце-канцлер Німеччини, міністр економіки, член Соціал-Демократичної партії Німеччини Зігмар Габріель. Його однопартієць, Франк-Вальтер Штайнмайєр, міністр закордонних справ, теж не приховує своїх симпатій до Москви.
Ситуація ускладнюється тим, що в середині 2017 року в Німеччині пройдуть вибори, і шанси Штайнмайєра стати канцлером досить серйозні. Звісно, на це розраховують в Москві і російська дипломатія докладає чимало зусиль, підриваючи позиції Ангели Меркель. Адже наразі саме вона є тим «бастіоном» у старій Європі, який тримає оборону від Росії та запущеного нею процесу перегляду європейських кордонів.
2017 рік буде складним для нас.
Зміни у Вашингтоні.
Великий ризик проросійського «реваншу» на виборах Бундестагу в Німеччині і поява лояльного до Москви канцлера.
Президентські вибори у Франції, де з і так не надто «антиросійським» Олландом будуть боротися ще більш прихильні до Кремля Ніколя Саркозі, і, особливо, Марін Ле Пен.
Парламентські у Франції.
Парламентські у Нідерландах.
І скрізь досить сильними є позиції «євроскептиків» та правих, які виступають за порозуміння з Росією.
Самі європейські аналітики кажуть, що 2017 рік кине так багато викликів Євросоюзу, що йому стане просто не до України – під питанням може опинитися саме існування ЄС.
Якщо два попередні роки час грав на нашу користь, то тепер починається зворотній відлік. Досягнення української дипломатії не є настільки грунтовними, щоб втримати європейський «проросійський» фронт.
Україна має входити у 2017 рік з чітким планом своїх дій в міжнародній площині.
По-перше, ніяких особливих статусів Донбасу. Ніякої підміни понять, коли припинення вогню майже прирівнюється до відновлення контролю над кордоном. Ніяких політичних кроків з боку України, поки Росія продовжує контролювати так звані ЛНР і ДНР.
По-друге, якомога швидше Україні треба входити в переговори про створення Балто-Чорноморського союзу. Наші союзники знаходяться не в старій, а в молодій Європі. Добре, що очільники України почали говорити про БЧС. Погано, що досі це – переважно порожня риторика, без реальних кроків.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
Топ за тиждень
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 516
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 116
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 78
Популярне
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 22862
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3178
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3175
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3165
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2871
Контакти
E-mail: blog@liga.net