Зниження податкового навантаження на заробітну плату: очікування та реальність
Поради від юриста для бізнесу
Вважається, що чим менші податки, тим простіше бізнес-сфері та громадянам. Наразі у ВРУ активно обговорюються два законопроєкти, що передбачають поступове зниження загального навантаження на фонд оплати праці до 25 %. Причина: колосальне навантаження на фонд зарплати та непрозорість розподілу зібраних податків призвели до їх масової несплати.
Тож чи можна очікувати зниження податкового навантаження на заробітну плату та в якому форматі це може відбутися: злиття ПДФО та ЄСВ чи зниження ставок — розберемо в цьому матеріалі.
Відразу відповім на поставлене запитання — ймовірність зниження податкового навантаження на заробітну плату в найближчому майбутньому очікувати не варто. Свою думку я підкріплю двома ключовими чинниками, що впливають на можливість зменшення податкового навантаження.
Фактор збалансованості:
Одним із принципів, на якому ґрунтується Бюджетна система України, є принцип збалансованості. Він полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ст. 7 БК України).
Будь-яке податкове навантаження на доходи, отримані платником податку — це джерело надходження до державного чи місцевого бюджетів, які надалі використовуються для реалізації цілей та задач державного управління.
Зміни в оподаткуванні повинні бути обґрунтовані корисною метою, яка, своєю чергою, повинна мати економічний і соціальний ефект.
Висновки Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики за поданими до Верховної Ради законопроєктами не мають беззаперечних позитивних резолюцій. При здійсненні власних розрахунків Комітет не впевнений у доцільності реалізації поданих законопроєктів з огляду на втрати бюджету, які не компенсуються іншими надходженнями.
Фактор причинності:
До фактора причинності можна віднести сукупність обставин, які унеможливлюють наявність іншого шляху, ніж внесення змін у відповідну систему правовідносин. І відносини щодо оподаткування не є виключенням. Причиною внесення змін можуть бути обставини, що склались у зв’язку з розвитком відповідних відносин чи їхньою повною деградацією.
Розвиток податкових відносин виникає тоді, коли є позитивний баланс державного бюджету, тобто, коли доходи державного бюджету перевищують витрати. У такому разі держава може розглядати питання щодо збагачення населення, приділивши увагу заможності своїх громадян шляхом зменшення податкового навантаження на доходи (в тому числі й заробітну плату).
Деградація податкових відносин відбувається в разі негативного балансу державного бюджету, тобто, коли витрати державного бюджету перевищують доходи. У такому разі також можливі зміни щодо оподаткування доходів громадян, але в такому випадку необхідно переглядати систему оподаткування загалом, а не окремі податки. Зміни системи оподаткування за таких нововведень вимагають залучення певних фінансових ресурсів для перезапуску всієї системи оподаткування.
В Україні податкові відносини вимагають прийняття рішучих і зважених рішень із метою збереження збалансованості бюджетних надходжень і витрат. Грамотна та продумана податкова політика, зниження навантаження на заробітну плату дозволять поступово вивести бізнес із тіні та збільшити бюджетні надходження. Проте до таких рішень, що реструктурують сутність оподаткування, — ані фінансово, ані політично Україна ще не готова.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 518
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 117
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 78
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 23036
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3195
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3180
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3169
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2883