Щодо заборони військовозобов'язаним виїжджати за межі місця проживання
У соцмережах зараз активно обговорюють анонсований Генеральним штабом ЗСУ порядок надання дозволу військовозобов'язаним на виїзд за межі місця проживання (перебування).
Насправді заборона військовозобов'язаним на виїзд без дозволу за межі свого місця проживання у період мобілізації та воєнного часу встановлена цілою низкою законів, які діють досить давно. Анонсовний порядок тільки встановить процедуру та умови отримання відповідного дозволу.
У мене ж, як у юриста, більше питань викликає термінологія, яка використовується в контексті такої заборони, а саме: "виїзд за межі місця проживання".
Місце проживання (перебування), взагалі-то - це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою (ст. 29 Цивільного кодексу України; ст. 3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"). Тобто, якщо дослівно читати вказану заборону, то жоден військовозобов'язаний без відповідного дозволу не може покидати межі квартири у якій він проживає - що очевидно є повним абсурдом.
Що ж тоді? В ч. 1 ст. 133 Конституції України встановлено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Можливо не можна виїжджати з одного району в місті в інший, а можливо з села в село, чи з міста в місто, чи може з області де знаходиться місце проживання особи? А можливо взагалі з України закордон? Невідомо! В законах написано "місце проживання", а місце проживання - це житло. Якщо трактувати таку заборону якось по-іншому - це буде вільним трактуванням, що не відповідатиме закону.
Більше того, у жодному з законів, якими така заборона встановлена, не йдеться про зареєстроване/задеклароване місце проживання. Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання. Аналогічні положення містяться і в п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою КМУ від 7.02.2022 р. № 265, де зазначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором.
Отже, якщо у особи є декілька місць проживання, що знаходяться у різних адміністративно-територіальних одиницях, то виїжджаючи з одного місця проживання особа повертається до свого іншого місця проживання.
Також не зрозуміло, що означає "виїзд"? Покидання свого місця проживання на годину, день, тиждень чи місяць?
Можливо частина відповідей на ці питання буде надано в анонсованому Порядку, але, як на мене, вони мають бути визначені в законі.
Також, враховуючи економічні та корупційні ризики, які несе в собі необхідність отримання дозволу для нетривалого переміщення по Україні, вважаю фактичне впровадження таких заборон взагалі недоцільним.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 519
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 117
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 78
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 23207
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3213
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3182
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3171
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2896