Помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні
Зарахування коштів податку на рахунок призначений для зарахування іншого податку внаслідок помилки: правові наслідки.

10 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/11681/16, адміністративне провадження №К/9901/47125/18 досліджував питання наслідків зарахування коштів податку на рахунок призначений для зарахування іншого податку внаслідок помилки платника податків.
Суд вказав, що у строк передбачений приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України Товариством сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, проте зарахування коштів, внаслідок помилки позивача, відбулось на рахунок призначений для зарахування іншого податку - податку на прибуток приватних підприємств.
В подальшому, на підставі відповідної заяви Товариства, відбулось погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку, на який помилково було зараховано платіж.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
ВАЖЛИВО: Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16.06.2015 у справі № 21-377а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України та відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 815/2405/16 (ЄДРСРУ № 74173580) в якій передбачено наступне.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
(!!!) За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.
ВИСНОВОК: оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.
Матеріал по темі: «Помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжці -2017»
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 09:30
- Тримай стрій. Бо за спиною – Україна Дана Ярова вчора о 11:07
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід Наталія Павлючок вчора о 09:48
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко 23.06.2025 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко 23.06.2025 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко 23.06.2025 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко 23.06.2025 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова 23.06.2025 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер 22.06.2025 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак 22.06.2025 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 22.06.2025 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1578
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 299
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 163
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 122
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 69
-
Вітчизняний Patriot. Чи міг ЗРК "Кільчень" захистити українське небо
Технології 108151
-
Тривожність і дратівливість – ознаки надлишку кортизолу: п’ять порад, як його позбутися
Життя 17186
-
Шпаргалка молодості: як визначити свій тип старіння шкіри та відстрочити дедлайн вікових змін
Життя 9597
-
Знижує вагу і підтримує здоров'я мозку: вчені розповіли про ефективність періодичного голодування
Життя 8291
-
Найбільше зіткнення за 5 000 років. У 2032 році астероїд може зіштовхнутися з Місяцем
Життя 5499