Нові виклики/ нова реальність для міжнародних організацій та їх партнерів в Україні
Війна в Україні вчергове актуалізувала питання ефективності діяльності та інституційної спроможності багатьох міжнародних організацій, в тому числі активно представлених в нашій країні.
Війна в Україні вчергове актуалізувала питання ефективності діяльності та інституційної спроможності багатьох міжнародних організацій, в тому числі активно представлених в нашій країні через низку своїх партнерських організацій.
Україна, яка зараз бореться фактично зі світовим злом в особі рф, має моральний імператив не просто говорити про ефективність, але й практичну доцільність функціонування ключових міжнародних організацій в довоєнних інституційних форматах та дискурсах. Свого часу система міжнародних організацій створювалася саме для того, щоб унеможливити те, що відбувається зараз у світі та передусім в Україні.
Саме тому все частіше з вуст відомих українських політиків та державних діячів лунають заклики та обґрунтована критика на адресу таких організацій як ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, ВООЗ, ЮНЕСКО, ОБСЄ тощо.
Так, наприклад, одним з ключових питань, до якого постійно апелюють українські лідери в умовах нових викликів та фактично нової реальності, як повернути ООН здатність приймати ефективні рішення щодо забезпечення глобального миру, що здолає теперішню світову без пекову кризу, спричинену перехресними вето, а також необхідність реформування Ради Безпеки ООН, що обговорюється вже тривалий час, але досі не знайшло свого інституційного втілення.
Буквально днями Президент України Володимир Зеленський закликав ЮНЕСКО виключити росію з цієї відомої міжнародної організації у відповідь на обстріл Святогірської Лаври, коли внаслідок пожежі повністю згорів Всіхсвятський скит. В той час, коли країна-агресор систематично знищує в Україні видатні універсальні культурні цінності, на карті стоїть фактично авторитет ЮНЕСКО та дотримання Конвенції 1972 року про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини тощо.
Крім того, нещодавно один з колишніх очільників МОЗ України, співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк у своїй колонці для УП назвав іншу відому міжнародну організацію ВООЗ «ідеальною структурою для країн-агресорів» через недолугу, на його думку, резолюцію Світової асамблеї ВООЗ, яка 22-28 травня проходила в Женеві і стала для України повним розчаруванням через фактичну відсутність адекватної реакції згаданої міжнародної інституції на руйнування медичної системи нашої держави з боку росії.
Цікаво також, що згідно аналізу вже згаданого Українського центру охорони здоров’я дописів та звернень ВООЗ від початку повномасштабного вторгнення росії, з 390 офіційних заяв у Facebook та Twitter, пов’язаних з подіями в Україні, лише у 59 дописах фігурувало слово «війна», та лише у 20 – згадувалася рф. Переважно ВООЗ називає ситуацію в Україні як “конфлікт”, “атака”, «криза» тощо.
Це неповний перелік справедливих та аргументованих претензій з боку України до цілої низки міжнародних організацій, а також заклик до їх радикального переформатування в новій глобальній реальності та викликах, пов’язаних з цим. Як то кажуть, нові часи – нові правила. Це стосується також діяльності організацій-партнерів згаданих міжнародних інституцій в Україні, які не мають толерувати неадекватну реакцію та почасти фактичну бездіяльність своїх материнських структур, а займати проактивну позицію щодо абсолютно нових викликів та завдань, які стоять перед усім світом та нашою державою.
І насамкінець, не менш важливий момент, який неможна толерувати за жодних обставин - під час війни деякі партнерські НУО в Україні дозволяють собі хизуватися відзнаками дещо дискредитованих міжнародних організацій, як наприклад, нагородою, яку отримали представники України під час вже згаданої Світової Асамблеї ВООЗ наприкінці травня поточного року.
- Как оформить наследство, если я за границей Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 21500
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16250
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 8473
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 6466
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6299