БЕБ, I did it again
Політична гра навколо Бюро економічної безпеки триває не в інтересах України
Не вперше торкаюся проблеми функціонування БЕБ – Бюро економічної безпеки. На мій погляд, перетворення податкової міліції часів Януковича на правоохоронний орган європейського ґатунку застрягло на півдорозі.
8 квітня відбувся черговий сеанс імітації бурхливої діяльності навколо БЕБ: через завершення терміну повноважень у т.в.о. директора БЕБ Сергія Перхуна, Кабінет Міністрів призначив…. Правильно – нового т.в.о. директора Максима Кутергу.
Реальне перезавантаження Бюро економічної безпеки БЕБ – один із маркерів для продовження фінансування України. Ухвалення нового закону про перезавантаження стало однією з умов для України у програмі розширеного фінансування МВФ. До цієї реформи прив'язана підтримка ЄС. Хоча термін проведення конкурсу затягнувся через проблеми з фінансуванням, але зараз він перебуває на фінішній прямій. МВФ продовжив маяк завершення конкурсу до кінця липня 2025 року.
Західні партнери прямим текстом вимагають від України посилення контролю за комплаєнсом та виявленням тяжких фінансово-економічних злочинів. Відзначу, що на думку експертів, новий закон про БЕБ стврює надійні механізми прозорості, підзвітності та сумлінності. Завдяки його ухваленню БЕБ має зосередитися на тяжких економічних та фінансових злочинах та разом із Державною податковою службою ефективно протидіяти порушенням у податковій та митній сферах. Поки це існує лише на папері, у реальності ситуація не настільки райдужна.
Амбітні цілі, узгоджені із західними партнерами, перед БЕБ ставилися давно. Воно мало стати кардинально новим, чистим органом, метою якого є захист української економіки. Проте окремим нашим чиновникам ця ситуація видалася малоперспективною. Для них, звісно. Тому БЕБ підпало під неофіційний вплив радника Офісу президента Андрія Гмиріна, потім – Олега Татарова. Наприклад, першого заступника голови Бюро Віталія Гагача, депутата парламенту, перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк називав кумом Татарова.
Також розслідувачі з «Межі» встановили, що вже колишній очільник БЕБ Сергій Перхун потрапив до БЕБ у 2023 році завдяки Віталію Гагачу (який був безпосереднім керівником Перхуна в Донецькій обласній прокуратурі).
Зараз однією з ключових фігур у Бюро є Олександр Ткачук, який раніше також працював під керівництвом Гагача. Це – керівник детективів БЕБ, скандальний силовик, який влітку 2024 року потрапив у ДТП, внаслідок якої водійка іншої машини – молода жінка, втратила ноги. Ткачук досі не поніс відповідальності, що дозволяє медіа говорити про кругову поруку правоохоронців. Державне Бюро розслідувань, яке займається цією справою, та прокуратура досі не висунули Ткачуку звинувачень, хоча минуло вже 9 місяців. Можна знайти чимало інформації про розкішний спосіб життя Ткачука, елітну нерухомість та поїздки за кордон на відпочинок під час війни.
Очевидно, що очищення БЕБ від корумпованих співробітників має стати пріоритетом у роботі нового директора. Ухвалений парламентом закон про БЕБ посилює вимоги до конкурсної комісії щодо відбору кандидатів на посаду керівника БЕБ, надаючи право вирішального голосу незалежним експертам з міжнародним досвідом. Незалежні експерти також відіграватимуть важливу роль як у процесі атестації існуючого персоналу в оцінці його чеснот та професійної компетенції, так і у роботі кадрових комісій при відборі нового персоналу.
Наразі конкурсна комісія обирає із 30 кандидатів. Вибирати є з кого, адже потенціал БЕБ як правоохоронного органу потужний, фронт робіт значний. Після призначення новий керівник БЕБ затвердить процедури атестації та сформує атестаційну комісію для атестації керівників підрозділів та територіальних управлінь та їхніх заступників.
На порядку денному насправді просте питання: чи зможе новий директор очистити Бюро від впливу Татарова та його скандальних протеже? Від відповіді на нього залежить чи з'явиться в Україні новий, справді незалежний правоохоронний орган, здатний забезпечити внутрішнім та зовнішнім інвесторам законність та рівні правила гри. Успішний перезапуск Бюро стане одним із ключових маркерів для економічної підтримки України вже зараз, а після завершення бойових дій – для формування інвестиційного клімату.
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 24787
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 19902
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16150
-
Хмельницький пивзавод змінює власника: покупець отримав дозвіл АМКУ
Бізнес 7333
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 5000