Чому питання залучення інвестицій у інфраструктуру аеропортів є першочерговим?
Державна політика в авіагалузі та створення привабливих умов для інвесторів
У питанні розвитку української авіаційної галузі є два визначальні чинники: економічний стан країни загалом і конкретний вектор, певна спрямованість думок можновладців.
Побудова правильної державної політики в авіаційній галузі, на мою думку, полягає в тому, щоб гранично її дерегулювати та дозволити ринку максимально впливати на формування тарифів. Однак з оглядом на інвестиційну складову і на те, що має розвиватися інфраструктура.
Поясню. Ми говоримо про те, що авіаційна галузь складається з двох базових речей – з авіакомпаній та аеропортів.
Авіакомпанії – це флот. І тоді, як авіакомпанії кажуть, що вони інвестують в економіку, я уточнюю, що авіакомпанії інвестують в економіку або Боїнга, або Ейрбаса.
Натомість, коли аеропорти стверджують, що інвестують в економіку України, вони дійсно інвестують в економіку України. Адже те, що інвестовано в аеропорти, залишається в Україні й нікуди не полетить. Як і раніше, служитиме українському народу та покращуватиме інфраструктуру.
Інвестиції в авіакомпанії дуже рухомі. Сьогодні ви проінвестували в нові літаки, а завтра інвестиційний клімат у країні змінився чи спостерігається якась зовнішня агресія – і літаки полетіли. Іноземні авіакомпанії навіть не інвестують в українські кадри. Натомість аеропорти інвестують і в українські кадри, і в українську інфраструктуру.
Тому вважаю, що інвестування саме в інфраструктуру аеропортів має бути одним із першочергових завдань державної політики у авіаційній галузі.
Водночас інвестування аеропортів може здійснюватися різними шляхами: за державні, муніципальні і, безумовно, приватні гроші.
Приватних грошей може бути значно більше, ніж державних. Тільки для цього держава має створити привабливі умови.
Що означає створення привабливих умов для інвесторів?
Безперечно, це – прозорі умови залучення інвестицій та надання гарантій на тривалий час.
Авіаційні збори, власне, і є тим механізмом, який гарантуватиме інвестору, що він поверне свої гроші. Вони мають бути зрозумілі та справедливі, повинні охоплювати не просто поточні видатки – на персонал, на електроенергію, на бензин, – а й внески інвесторів, якщо такі будуть. Аеропортова інфраструктура дуже дороговартісна, потребує великих інвестиції, тому і терміни повернення цих інвестицій повинні бути розтягнуті в часі. Як правило - на 20-30 років.
Для прикладу, розглянемо конкурсні концесійні договори. Закон про концесії було прийнято ще у 2019 році, але досі жодного аеропорту в концесію не передано. Закон є, він недосконалий, і це природно. Але, наскільки я знаю, активної роботи щодо його вдосконалення наразі не ведеться. У тому то й проблема...
Тому я вважаю, що сьогодні в Україні все відбувається ніби в перпендикулярному напрямі: не можна сказати, що ми рухаємось назад, але й не вперед. А от коли в Україні з'являться прозорі правила гри для інвесторів, буде сформоване конкурентне середовище, а на законодавчому рівні закріпляться гарантії повернення вкладених інвестицій, тоді ми й говоритимемо, що створено умови для залучення інвестицій. І тоді, я впевнений, інвестицій буде багато, щоб приватний інвестор був готовий вкладати гроші, бачив перспективу повернення цих грошей із прибутком. Тоді можна буде залучати великі інвестиції в аеропортову інфраструктуру.
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова вчора о 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель вчора о 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко вчора о 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 480
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 304
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 110
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 101
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства 61
-
Учені наполягають: Каховське водосховище необхідно відновити
Бізнес 50323
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 18095
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 16396
-
Фотон – воїн Сонця. Як лейтенант на позивний Фотон став технічним серцем полку "Ахіллес"
12681
-
Окупанти почали будувати плавучу насосну станцію для перезапуску ЗАЕС
Бізнес 9591