Хто поглинає українські банки
Огляд запланованих структурних змін у банківському секторі під кутом конкурентного законодавства
Незабаром ринок фінансових послуг може поповнитись ще одним крупним гравцем – державною «Укрпоштою». Крім цього Рінат Ахметов розширює банківські активи. І це ще не все, адже вперше за останні 5 років український банк може купити іноземець.
В останні 5 років угод M&A в українському банківському секторі було не багато. В основному, нарощував свої володіння Сергій Тігіпко. Його «Таскомбанк» придбав акції «ВіЕС Банку» у «Сбербанку Росії», «Універсал банк» та активи ліквідованого «Діамантбанку». Усі вони були погоджені антимонопольним відомством і не представляли загроз для конкуренції.
Найбільшою угодою було поглинання у 2016 році «Альфа-Банком» «Укрсоцбанку».
Ще одна концентрація, на яку Антимонопольний комітет у жовтні 2020 році дав дозвіл, досі не завершена. Сергій Тігіпко через фінансову компанію «Фортіфай» придбав акції українського «Промінвестбанку» (ТОВ «ФК Фортіфай» у березні 2020 року стала переможцем аукціону з примусового продажу держвиконавцями 99,77% акцій Промінвестбанку, запропоновувавши ціну 268,7 млн грн.). І хоча пройшов рік і «ФК Фортіфай» повністю виплатила вартість покупки, а Антимонопольний комітет продовжив дію дозволу на концентрацію, в реєстрах власником банку досі значиться російська держкорпорація «ВЕБ.РФ».
Все через те, що Нацбанк відмовився погоджувати цю угоду. Причина - судові процеси та арешт акцій банку у справах за позовами компаній, пов’язаних з ще одним кандидатом в олігархи - Ігорем Коломойським. Останні претендують на майно «Промінвестбанку», що лишилося в анексованому Криму. Арбітражний суд Гааги, а потім і українські суди вже визнали продаж акцій банку незаконним, а відчуження фактично заборонили доки Мінюст Росії не виплатить Коломойському та його компаніям компенсацію.
І ось зараз на ринку угод M&A в банківському секторі України ми спостерігаємо значне пожвавлення.
«Укрпошта» + «Альпарі банк»
Незабаром ринок може поповнитись ще одним крупним гравцем – в сектор фінансових послуг планує вийти державна «Укрпошта». Для цього вона має намір придбати «Альпарі банк» за 260 млн. грн.
«Альпарі» - найменший банк України, що має лише одне відділення. Ще у 2015 році його придбав громадянин ОАЕ та України Бахтарі Хедалтоллах. Але, враховуючи, що «Укрпошта» має свою розгалужену мережу, її цікавить не стільки сам банк, скільки банківська ліцензія. Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський вже давно мріяв трансформувати компанію на поштовий банк. https://cutt.ly/wT7nkb9, https://cutt.ly/hT7nmOl
Для цього депутати спробували інтегрувати у законодавство норми, що дозволили б пошті надавати фінансові послуги без банку (відкривати картки і депозитні рахунки). Навіть розробили під це спеціальний законопроект 2788-д. Проте його так і не прийняли, бо Нацбанк, так само як і інші учасники ринку банківських послуг, почали цілком справедливо бити на сполох через ризики для конкуренції.
Смілянський вирішив піти іншим шляхом – купити банк.
Тепер купівлю мають погодити НБУ та Антимонопольний комітет. І хоча, як пишуть ЗМІ, документи до АМКУ та НБУ ще не подавались, припускаємо, що АМКУ може дозволити цю покупку, але із певними поведінковими зобов’язаннями.
Адже поштовий монополіст має розгалужену мережу відділень по всій Україні (близько 11 тисяч), а отже потенційно може мати найбільшу кількість клієнтів, чим навряд чи зможе похвалитись жоден інший банк. Крім цього, умови володіння та користування цією мережею навряд чи є ринковими. Тому конкурентному відомству, схоже, таки доведеться поміркувати над тим, як убезпечити ринок від неприродніх конкурентних переваг нового гравця.
Навіщо ж «Укрпошті» банк? Одна з відповідей лежить на поверхні. «Укрпошта» хоче, як і раніше, самотужки обслуговувати пенсіонерів. Бо нині вони вимушено отримують пенсії на банківські картки, а не через поштові відділення, які є в кожному населеному пункті. Тому купівля «Укрпоштою» банку, може бути певним компромісом між НБУ та оператором поштового зв'язку після провального законопроекту.
Можливо, за цими намірами криються й інші мотивації. Проте, чітких комунікацій з цього приводу від «Укрпошти» не було. При зверненні до АМКУ за дозволом, «Укрпошті» необхідно буде їх розкрити, а відомство матиме інструменти для перевірки їх повноти та щирості.
Є ще одне але. За умовами останнього меморандуму України з МВФ на часі приватизація найбільших держбанків. Крім того, у 2020 Мінфін разом з міжнародними експертами розробив стратегію реформування банківського сектору, де передбачено, що до 2025 року ми маємо знизити частку державних банків з 60% до 25%. У країнах з розвинутим банківським ринком частка банків державного сектору менше, ніж 30% (Великобританія, Франція, Іспанія, Італія, Португалія).
Очевидно, що плани «Укрпошти» мати свій банк ідуть в розріз зі стратегічною ціллю, а частка держави аж ніяк від цього не знизиться.
«ПУМБ» + «Ідея Банк»
Свої банківські активи розширює і найвпливовіший бізнесмен країни - Рінат Ахметов. Його АТ «Перший український міжнародний банк» (ПУМБ) планує придбати 100% акцій львівського АТ «Ідея Банк» у польської фінансової групи «Getin Holding S.A.». «Ідея Банк» має 83 відділення та стійкі позиції на ринку (в рейтингу надійності у ІІІ кварталі 2021 року - 11 місце https://minfin.com.ua/ua/banks/rating/).
Є сформована ресурсна база та досвід розробки власної цифрової платформи «О.Банк».
Угоду вартістю $55 мільйонів мають завершити на початку 2022 року. Планується, що Ідея банк буде інтегрований з ПУМБ у найближчі 3-5 років.
Угода з поглинання більшим конкурентом меншого суттєво не змінить структуру банківського сектору. Адже активи «Ідея банку» майже у 15 разів менші, ніж у ПУМБ (станом на 01.01.2021 активи ПУМБ становили близько 75 млрд. грн., Ідея банку – 5 млрд. грн. https://finbalance.com.ua/news/reytinh-bankiv-za-zrostannyam-aktiviv-u-2020-rotsi)/). А частки ринку двох банків є незначними, особливо у порівнянні з державним сектором.
І хоча суттєвих структурних змін від цієї транзакції не буде, але на один банк стане менше, частка ПУМБ збільшиться, а значить ринок стане більш концентрованим.
При цьому, враховуючи активний маркетинг ПУМБу, можливо плани кандидата в олігархи є більшими. В такому разі, його ресурсів може вистачити для боротьби за лідерство в окремих сегментах. А значить, до подальших його придбань на цьому ринку, якщо такі будуть, АМКУ має ставитися уважніше.
Ймовірність того, що АМКУ та НБУ погодять цю угоду - висока. Бо видимих загроз для конкуренції немає, а покупець – стабільна компанія з відомим власником.
«Kaspi.kz» + «БТА Банк»
Вперше за останні п’ять років український банк купують іноземці. На ринок планує вийти банківський холдинг з Казахстану - «Kaspi.kz». Вже у І півріччі 2022 року має завершитись купівля ним української «дочки» казахського «БТА Банку» - український АТ «БТА Банк». Орієнтовна ціна покупки 200-230 млн. грн.
«БТА Банк» збитковий, веде обмежену операційну діяльність і не має відділень. Через це покупець банку не приховує, що купує його задля отримання банківської ліцензії в Україні.
Крім того, в серпні АМКУ дозволив компанії «Kaspi Pay» придбати акції ТОВ «Портмоне Онлайн». А в жовтні 2021 року «Kaspi.kz» завершив придбання українського «Portmone» (за допомогою цього застосунку 10,2 млн клієнтів здійснюють платежі на Super App, Marketplace, Fintech & Payments).
«Kaspi.kz» вважає, що банківська ліцензія «БТА Банку» та платіжні ліцензії «Portmone Group» зміцнять позиції холдингу на ринку, а Україна може стати джерелом IT-талантів для «Kaspi.kz».
Очікувано, 9 грудня 2021 року «Kaspi.kz» отримав погодження придбання в Антимонопольному комітеті, оскільки транзакція не становила жодних загроз для конкуренції.
Вперше опубліковано у БізнесЦензор
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова вчора о 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель вчора о 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко вчора о 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 477
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 302
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 110
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 98
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства 61
-
Україна не капітулюватиме заради забаганок Трампа, а Росія не готова відповзати
Думка 49395
-
Учені наполягають: Каховське водосховище необхідно відновити
Бізнес 35965
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 22799
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 15213
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 13419