Доцільність не допуску податкової на перевірку платника податку
Правові наслідки не допуску податкового органу на перевірку платника податку. Доцільність оскарження наказу контролюючого органу про перевірку.
14 квітня 2016 року у справі № К/800/23750/15, 25 травня 2016року у справі № К/800/27304/14 та 05 жовтня 2016 р. у справі №К/800/38754/15 колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановилаказала на наступне: «Згідно правової позиції Верховного Суду України,визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податкуякий вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодонього, має захищати свої права шляхомне допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщож допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду всуді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства,дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Таким чином, позови платниківподатків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначенняперевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/абопроведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесеннясудового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу доспірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповіднихпозовів має бути відмовлено.»
ВАЖЛИВО: Необхідно вказати, що наслідки «не допускупосадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки» передбачені підпунктом94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Зокрема відповідно до статті 94 Податковогокодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковимспособом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначенихзаконом.
Відповідно до положень підпункту 94.2.3пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у разі, якщо платникподатків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявностізаконних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органудержавної податкової служби податковим органом може бути застосовано арешт майна.
Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платникаподатків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органудержавної податкової служби до суду.
ВИСНОВОК 1: Отже, «не допуск посадових осібконтролюючого органу до спірної перевірки» це дуже сумнівний спосіб захистуінтересів платника податку, адже він: а) зовсім не діє у випадку проведенняневиїзної перевірки; б) може призвести до арешту майна підприємства; в) арештурозрахункових рахунків підприємства і, як наслідок, г) до повноїпаралізації роботи платника податку.
Між тим, враховуючи революційний правовийвисновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року усправі № 21-425а14 деколегія суддів зазначила: «…аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансупублічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняттяконтролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальнихпозапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказупро проведення перевірки. З наказом про перевірку,відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бутиознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконаннявимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПКУкраїни (Документальнапозапланова перевірка здійснюється …отримано податкову інформацію, що свідчитьпро порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цимКодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючіоргани, якщоплатник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження наобов'язковий письмовий запит контролюючого органу… протягом10 робочих днів з дня отримання запиту) призводить до визнанняперевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої», «недопуск посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки» є неактуальним(!!!).
Аналогічна правова позиція щодозастосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегієюсуддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України упостанові від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14).
Більше того, Верховний суд України09.02.2016 р. у справі 826/5689/13-а підтверджуючи вищевикладену позицію вказавна наступне: «незважаючи на проголошену пунктом79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під часпроведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бутиприсутнім. Такийвисновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.
ВИСНОВОК 2: З наказом про перевірку, відомостями продату та місце її проведення платник має бути ознайомлений у передбаченийзаконом спосіб до її початку, а також має право бути присутнім під час їїпроведення.
Більше того, право платника оскаржуватирішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього незалежить від виду перевірки.
P.s. само по собі відправлення наадресу позивача наказу про проведення перевірки, а також направлення, не єпідставою для висновку щодо дотримання податковим органом порядку призначеннята проведення документальної позапланової перевірки, передбаченого статтями 78,79 ПК України.
Тобто, для вирішення питання щодоправомірності проведення спірної перевірки з'ясуванню у справі підлягаютьй обставини щодо належного повідомлення позивача про її проведення у відповідності до вимог ПК України. (Вищий адміністративнийсуд України від 07 вересня 2016 р. справа № К/800/5045/16).
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова вчора о 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов вчора о 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат вчора о 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак вчора о 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей вчора о 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков вчора о 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко вчора о 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 533
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 312
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 125
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 118
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 79
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 24982
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3376
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3221
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3197
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2933