По закінченні кожної великої війни, відбувались пенсійні реформи
Якщо уважно подивитись на світову пенсійну історію від середини 19 століття до наших днів, то ми побачимо, що по закінченні кожної великої війни, відбувались пенсійні реформи.
Це не тільки Німеччина часів Бісмарка, це і пенсійні каси по закінченні Кримської війни, і перші пенсійні фонди в Нідерландах по закінченні Першої світової, і розвиток пенсійних систем в Нідерландах, Фінляндії по закінченні Другої світової, це також накопичувальні пенсійні системи в країнах Східної та Центральної Європи по закінченні Холодної війни, нова пенсійна система Ізраїлю після укладення мирних угод та інші приклади. Більшість новацій стосувалась саме накопичувальних пенсій, що формувались в пенсійних касах та пенсійних фондах за професійною, корпоративною, муніципальною ознаками.
Приклад Фінляндії підкреслює нам дві надважливі соціальні функції, які неочевидно виконують накопичувальні пенсійні системи:
1) вони відіграють значну роль у формуванні єдиної нації після виснажливої війни; та
2) знижують рівень бідності та соціальної вразливості через інвестування пенсійних коштів у національні проекти розвитку.
Крім того, значний інтерес має накопичення коштів на індивідуальних пенсійних рахунках, започатковане ще у 1937 році. Ці кошти використовувались для електрифікації країни. Важливим було створення муніципальних пенсійних систем, які інвестували пенсійні кошти в житлове будівництво, що призвело до зростання частки міського населення.
Отже, Україні не треба винаходити щось унікальне, а треба робити те, що робили заможні країни, коли вони були бідними по закінченні війни.
Тим більше, у нас є для цього всі інституційні компоненти – від недержавних пенсійних фондів з відповідними надавачами послуг до страхових компаній і державних регуляторів. З найкращими ІТ-рішеннями та сумлінними працівниками. Як самовіддано працюють адміністратори цих фондів в умовах війни – окрема тема і повага. Щиро дякую вам!
Окремо хочу зупинитись на двох питаннях.
Щоб перемогти у цій війні та відновити економіку, Україні потрібні:
1) Мотивована професійна армія;
2) Мотивована кваліфікована робоча сила.
Недаремно, в Ізраїлі розпочали реформу пенсійної системи саме з впровадження накопичувальних пенсій для військових у 2003 році. Цю систему запровадили на базі недержавних пенсійних фондів. Стартували з 1%. Поступово довели до 7%. І для цього ніхто не створював урядового фонду. Тому цей досвід і це питання є актуальним для нас. Ми пропонували започаткувати таку систему для офіцерського складу ЗСУ. В ПЕРШУ чергу! Тепер саме життя ставить це питання на порядок денний.
Мотивація кваліфікованих кадрів в галузях економіки має здійснюватися:
1) Через вшанування заслуг тих працівників, які зробили значний внесок у нашу стійкість і нашу перемогу, особливо в перші місяці війни;
2) Через розвиток накопичувальних пенсійних систем підприємств, галузей, міст і регіонів.
Мова йде не тільки про військових, мова має йти і про залізничників, які евакуювали наш майбутній трудовий потенціал.
Ми ще до війни пропонували пришвидшити розгляд законопроекту № 2617, пропонували запровадження додаткового пенсійного забезпечення транспортників окремими постановами Уряду. Та на жаль, не встигли. Саме час це зробити. І не забути про це після запровадження другого рівня.
Проблема пенсійного забезпечення офіцерів української армії потребує невідкладного вирішення на інших принципах. Заслуги армії перед суспільством не підлягають сумніву, а офіцери, особливо ті, хто брав участь у бойових діях, повинні мати гідну винагороду, у тому числі й пенсії, які вони отримають після закінчення служби. Про відповідний досвід ізраїльської армії я розповідав тут: https://blog.liga.net/user/atkach/article/39586
Особиста думка. Якщо ми дійсно хочемо запровадити другий рівень, то це можна і потрібно зробити БЕЗ створення урядом накопичувального фонду. Це – шлях тоталітарних систем, які показали свої загрози саме зараз. Такий фонд = перекладання бюджетних коштів з однієї комірки до іншої із зароблянням на побудові та функціонуванні такого фонду «операторами», «розпил» грантів на ІТ-рішення, зарплати керуючих тощо. Але у нас НПФ навіть під час криз та війни показали приростання доходу та надійний захист накопичень людей.
В Ізраїлі старт накопичувальним пенсіям було покладено лише НАКАЗОМ Міністерства праці. На базі НПФ запроваджували другий рівень. Ніяких урядових фондів. Вже потім допрацьовували законодавство. Поступово, виходячи з реалій життя. Страхові компанії теж беруть в цьому участь на етапі виплат і страхування ризиків смерті та інвалідності.
«Годі сподіватись на державу. Чим більше ми чекаємо від уряду, що він вилікує бідність та скасує привілеї, тим більше ми будемо бачити, як множаться бідність і привілеї. Ми можемо допомогти уряду, а не уряд нам» (Г. Форд)
Тому фінансування другого рівня:
Працівник-Роботодавець-Держава.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12425
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9015
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8463
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7351
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5819