Навіщо потрібні стандарти журналістики
На відміну від більш розвинених спільнот, у нас досі немає суспільної згоди, що медіа мають працювати за правилами.
Цього розуміння немає не лише серед споживачів медіапродукту, а й серед самих журналістів. Тому медіа існують ніби "без правил", без стандартів.
Я вирішив трохи пояснити, що це таке й навіщо воно потрібне. Насамперед читачам, бо медійники, в принципі, мають їх знати "назубок".
Саме якщо споживачі продукту розрізнятимуть, де інфа подана за стандартами, а де ні — то це миттєво вплине на перегляди й змусить медіа змінюватися.
Почну з першого прикладу. Ми всі прагнемо, щоб нас лікували за протоколами, досвідчені хірурги з нормальною освітою, перевіреними ліками, щоб возили таксисти з чесно отриманими правами, щоб ремонт робили люди з досвідом і вміннями.
Усі ці писані або неписані правила цих професій, протоколи й методики — запорука якісного надання послуг. Вони всі випрацьовані роками й досвідом.
Так само і в журналістиці є набір своїх правил (стандартів), навичок та елементів професійної етики (зафіксованої у відповідних кодексах).
Ці стандарти (про етику й навички — іншим разом) склалися роками, історично, їх ніхто особливо не видумував. Підтверджені вони довірою читачів і глядачів, досвідом судових справ і численними прикладами в аналогічних ситуаціях. Вони мають фундамент у базових правах людини й допомагають їх не порушувати. Це схоже на звичаєве право.
Так, поки що не в нас — але в розвинених суспільствах це саме так і працює. Стандарти потрібні, щоб справді інформувати, а не перекручувати, не нагнітати, не обманювати та не збурювати народ.
Виявилося, що в тих країнах, де існують якісні медіа — довіра до них під час пандемії зросла, а не впала. У Фінляндії, наприклад, — на 36 відсотків.
Бо саме з якісних медіа люди отримували справді важливу для них інформацію, а не з соцмереж, пліток чи промов політиків, що їх ретранслювали неякісні медіа.
Точна, повна, збалансована інформація (саме інформація, а не емоційний контент чи взагалі вигадки) дозволяє налагоджувати своє життя, отримувати знання, які справді вагомі й потрібні.
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 12347
-
"Будуть змішувати, хто як може". Вміст спирту в бензині перевищуватиме 5% – власник АЗС
Бізнес 6473
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
5096 -
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 4008
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 3777