Навіщо потрібні стандарти журналістики
На відміну від більш розвинених спільнот, у нас досі немає суспільної згоди, що медіа мають працювати за правилами.
Цього розуміння немає не лише серед споживачів медіапродукту, а й серед самих журналістів. Тому медіа існують ніби "без правил", без стандартів.
Я вирішив трохи пояснити, що це таке й навіщо воно потрібне. Насамперед читачам, бо медійники, в принципі, мають їх знати "назубок".
Саме якщо споживачі продукту розрізнятимуть, де інфа подана за стандартами, а де ні — то це миттєво вплине на перегляди й змусить медіа змінюватися.
Почну з першого прикладу. Ми всі прагнемо, щоб нас лікували за протоколами, досвідчені хірурги з нормальною освітою, перевіреними ліками, щоб возили таксисти з чесно отриманими правами, щоб ремонт робили люди з досвідом і вміннями.
Усі ці писані або неписані правила цих професій, протоколи й методики — запорука якісного надання послуг. Вони всі випрацьовані роками й досвідом.
Так само і в журналістиці є набір своїх правил (стандартів), навичок та елементів професійної етики (зафіксованої у відповідних кодексах).
Ці стандарти (про етику й навички — іншим разом) склалися роками, історично, їх ніхто особливо не видумував. Підтверджені вони довірою читачів і глядачів, досвідом судових справ і численними прикладами в аналогічних ситуаціях. Вони мають фундамент у базових правах людини й допомагають їх не порушувати. Це схоже на звичаєве право.
Так, поки що не в нас — але в розвинених суспільствах це саме так і працює. Стандарти потрібні, щоб справді інформувати, а не перекручувати, не нагнітати, не обманювати та не збурювати народ.
Виявилося, що в тих країнах, де існують якісні медіа — довіра до них під час пандемії зросла, а не впала. У Фінляндії, наприклад, — на 36 відсотків.
Бо саме з якісних медіа люди отримували справді важливу для них інформацію, а не з соцмереж, пліток чи промов політиків, що їх ретранслювали неякісні медіа.
Точна, повна, збалансована інформація (саме інформація, а не емоційний контент чи взагалі вигадки) дозволяє налагоджувати своє життя, отримувати знання, які справді вагомі й потрібні.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3020
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1829
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1649
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1372
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1298