"Зелена" енергетика: куди інвестує Європа та Україна
Технологічний прогрес вносить довгий перелік змін у роботу енергетичного сектора. У матеріалі я описав інвестиційний вектор Європи у сфері енергетики, а також роль України в цьому процесі.
Технологічний прогрес вносить довгий перелік змін у роботу енергетичного сектора. Це, звичайно ж, стимулюється як державними, так і приватними інвестиціями. У матеріалі я описав інвестиційний вектор Європи у сфері енергетики, а також роль України в даному процесі.
Ми констатуємо зростання споживання енергії через збільшення обсягів транспорту, опалення, населення й т.д. Це зростання провокує більшу кількість викидів CO2. Тому держави трансформують свою політику. Наприклад, інтегрують ринкові інструменти зниження викидів в атмосферу — торгівлю квотами на емісії CO2. Така екологічна політика вважається набагато ефективнішою "методу палиці". Ті з компаній, хто викидає в атмосферу більше газів, зобов'язані купити додаткові права, щоб уникнути штрафів. Ті ж, чий рівень викидів нижче дозволених обсягів, можуть продати невикористані квоти. Для цього були створені спеціальні торгові біржі. У підсумку, інвестувати в зелену енергетику вигідніше, ніж витрачати набагато більше на "штрафну кабалу".
Крім того, держави поступово переходять на "зелену" енергетику. Європа, наприклад, поставила за мету досягти нульового рівня викидів до 2050 року. Енергетичний сектор має першорядне значення для досягнення поставленої мети. Традиційні викопні види палива незабаром втратять свою частку ринку, а водень посяде важливе місце в енергетичній сфері. І все це вимагає дуже серйозного перетворення інфраструктури. Green Deal Commision зобов'язалася мобілізувати не менше 1 трильйона євро у вигляді стійких інвестицій протягом наступного десятиліття. Приблизно 50% буде інвестовано у виробництво зеленої енергії, а 50% в інфраструктуру для забезпечення споживачів зеленою енергією.
Яка роль України в Європейському зеленому курсі?
Україна сьогодні виступає реципієнтом інвестицій. Наша енергетична інфраструктура, яка потребує повного оновлення, останні 30 років сильно недофінансовується. Країни Європи вже починають модернізувати та адаптувати свої мережі до стандартів, готовим до використання водню. Це вимагає значних вкладень.
Україна отримала унікальний шанс опинитися в одному поїзді з найбільш прогресивними передовими енергетичними гравцями Європи — хоч і привід для цього не найкомфортніший. ЄС розглядає нашу країну як потенційно великого виробника водню. На тлі угоди між Росією, Німеччиною та США щодо газопроводу "Північний потік - 2", Україні як ніколи важливо скористатися цим шансом. Підтримку нам також надає UNECE — Європейська економічна комісія ООН. Її експерти виділяють широкі можливості для водневої економіки, а також вигоду від інфраструктури, з'єднаної з ЄС. Можливо, виробництво водню принесе нам стратегічну перевагу та забезпечить нашу ГТС "роботою" на роки вперед.
Вирішальним тут стане інвестиційний клімат. Україна буде конкурувати з Марокко, Єгиптом, Алжиром. Але сьогодні ми абсолютно не відповідаємо очікуванням інвесторів. На тлі недавніх дій Кабміну багато компаній (NEFCO, Seraphim Power, ДТЕК та інші) призупинили інвестиційну діяльність, пов'язану із зеленою енергетикою. Все тому, що український уряд переглядає "зелений" тариф заднім числом для вже затверджених проектів. Тобто Кабмін планує ввести додатковий акцизний податок на електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії. Завдання №1 для України — створити передбачувану та стійку інвестиційну структуру, відповідно до якої держава повинна дотримуватися домовленостей з інвесторами.
Я вважаю, що "зелена" енергетика — індикатор розвиненої країни. Ми вже зіткнулися з катастрофічними наслідками зміни клімату. Рано чи пізно бажання співпрацювати з Україною або будь-якою іншою країною буде залежати саме від наявності відновлюваних джерел енергії. Привабливість України висока, а ось закони про захист прав інвесторів — ні. Це перше, що ми повинні врахувати в нашій інвестиційній стратегії.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 157
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 80
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3124
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2061
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1885
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1474
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1356