Як війна змінить агросектор?
Аналіз тенденцій і трендів
Якщо тезово, то основні трансформації можуть виглядати наступним чином:
1. Втрати сьогодні несуть всі, незалежно від регіону чи розміру бізнесу. Тому у 2023 рік весь агросектор увійде значно послабленим. Запас міцності у кожного свій. Однак, держава має максимально допомогти всім для того, щоб врожай 2023 року відповідав реальним можливостям України.
2. Більша бізнес-мобільність зараз у невеликих агропідприємств. Вони ж можуть стати основними отримувачами міжнародної допомоги. Окрім того, більшість з них можуть активно працювати «в тіні». Тому значення агрохолдингів буде зменшуватися. Ця тенденція значно змінить перспективи розвитку ринку землі в Україні. Це потрібно враховувати.
3. Міни. Це питання дуже болюче для агро, і комплексно вирішити його можна тільки з міжнародною допомогою. Адже процес розмінування не буде відбуватися швидко, він також потребує великих фінансових, технічних та людських ресурсів. Тому в Україні після війни буде чітка «зональність» ризику ведення агробізнесу.
4. Тваринництво. За оцінками Асоціації виробників молока, якщо активна фаза війни не припиниться до кінця 2022 року, втрати можуть сягнути 120 тисяч корів або третини молочного поголів’я промислового сектору України. З врахування того, що українським молочним тваринникам і до війни було несолодко, ми можемо перетворитися у серйозного імпортера «молочки». Ситуацію може змінити лише комплексна програма з відродження галузі на основі великого виробництва.
5. Зміна структури посівів. Наприклад, це стосується зменшення площ посівів пшениці, яка стала менш рентабельною, та збільшення посівів ріпаку. Багато дрібних фермерів шукають варіанти із більш рентабельними нішевими культурами. Це також частково вирішує проблеми з логістикою.
6. Переробка. Дуже добре, що в Уряді сьогодні працюють у напрямі розвитку цієї галузі. Стимулювання переробних підприємств зможе вирішити багато проблем і, нарешті, частково змінити структуру експорту України в бік товарів із вищим рівнем доданої вартості.
7. Шлях в Європу. Кооперація України та Європи буде тільки зростати. Спільні проекти з експорту в/через країни ЄС і створення системи спільної агрологістики отримують новий поштовх.
8. Азія та Африка - все складно. Нинішній рівень експорту призведе до часткової втрати долі на дуже перспективних ринках. Поки Крим буде російським, загроза для українського експорту через Чорне море нікуди не зникне.
9. Інновації, «зелені» технології та модернізація. Після закінчення війни ми отримуємо величезний шанс для створення надсучасного агрокомплексу. Як кажуть: не було щастя, то нещастя допомогло. Головне - не стати простими споживачами технологій, а активно залучати інвестиції в наукоємні галузі агро. Те саме стосується сільськогосподарської техніки, втрати якої вже значні.
10. Інвестиції. Поки що, через ризики, основними інвесторами в агро будуть виступати українські компанії. Це, звичайно, зменшить об’єм коштів і позначиться на загальному рівні вкладень у галузь. Але інвестиції - вкрай важливий момент, тому що відбудовувати потрібно буде дуже багато, адже ворог прицільно руйнує інфраструктуру в агро. Поки що цифри втрат є лише дуже-дуже оціночними, однак, вже зараз зрозуміло, що мова буде йти про мільярди доларів.
Не хочеться писати тривіальну фразу про те, що криза – це завжди можливість. Але у випадку трансформації агросектору України нам всім потрібно дивитися на крок вперед. Просто вирішувати проблеми недостатньо. Потрібно розуміти тенденції, закладати фундамент для якісних трансформацій, які після закінчення війни дадуть свій результат.
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова вчора о 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель вчора о 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко вчора о 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 478
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 304
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 110
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 98
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства 61
-
Учені наполягають: Каховське водосховище необхідно відновити
Бізнес 42179
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 16080
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 15608
-
Маск проти Трампа: перепалка у Twitter, натяки на педофілію та мільярдні втрати за день
13454
-
Фотон – воїн Сонця. Як лейтенант на позивний Фотон став технічним серцем полку "Ахіллес"
12479