Честь на продаж
Біатлоністки США через криваву агресію Росії проти України бойкотують етап Кубку світу в Тюмені, а українки, безпардонні антипатріотки поспішили заявити, що вони хочуть, дуже хочуть на змагання до Сибіру. Уже й заявилися на старти 22 березня ц.р. Краще б,
Збірна США ще 24 лютого ц.р. заявила про те, що вона бойкотуватиме Кубок світу з біатлону в Росії. У Тюмені. І це рішення остаточне.
Приємно, що до американок приєдналися чеські спортсменки. 26 лютого вони заявили, що російський етап Кубку світу ігнорують так само, як і американки. Президент Союзу біатлоністів Чехії Іржі Хамза зазначив: «Підтримуємо американок. Ми готові піти на жертви і втратити щось у плані результатів, але ми знаємо, що робимо це заради підтримки чистого спорту та забезпечення своєї безпеки. Ми не повинні відступати від своєї позиції."
Найцікавіше криється тут, пані й панове: а що ж збірна України? Яка позиція її спортсменок? Адже наші біатлоністки це сестри тих юнаків і дочки старших чоловіків-воїнів, котрі віч-на-віч щомиті не на життя, а на смерть ведуть кровопролитну війну з російськими окупаційними військами на Сході Донбасу? У тій московітській бойні вже загинуло понад 11 000 українців, і кінця-краю цьому стрільбищу не видно. Що підказують нашим юнкам серця і розум: їхати на змагання з біатлону 22-25 березня в Тюмень на дев’ятий етап Кубку світу, чи ні? Безапеляційно підтримати бойкот американок та чеських спортсменок, чи знайти якісь власні шкурні інтересні, аби і підзаробити, можливо, і нібито «підтримати власну спортивну форму» на належному рівні?

Хоча, якщо по великому рахунку, такого питання у високо патріотичній державі і не повинно було б ставитися взагалі. Все зрозуміло саме собою. Але ж ми живемо у Петро-Руїні…
І ось наше спортивно-біатлонне , даруйте, би**о, бо іншої оцінки воно не заслуговує у даній ситуації, відповідає:
«…Звичайно ж, братимемо участь у біатлоні на Тюменській лижні. Чому ми повинні позбавляти себе змагань? У нас навіть не обговорювалося, щоб не поїхати до Росії. Бували там не раз, і жодних проблем у нас не виникало. Впевнені, не виникне і тепер на Кубку світу".
А ось і офіційне повідомлення:
«…збірна України з біатлону стала однією з дев'яти команд, які подали заявки на участь в етапі Кубка світу в Тюмені».
Який великий, безпардонний успіх мудрості спорстсменок воюючої держави… Звичайно ж поїдемо каатися на ворожу територію. Чи не так?
Президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак, звичайно ж, говорить про гроші. Його цікавлять тільки гроші і лише гроші. Запевняє, що на поїздку кошти з бюджету України не будуть використовуватись, тому ми всі, напевне, очікує той-таки пан Бринзак, повинні з радошів танцювати, вважати його рятівником і благодіником. Каже: мовляв, постараємось "бабло" віднайти «на стороні». Ви не здогадутесь, друзі, на чиїй стороні... І в чиїх кишенях він їх шукатиме?
Та хіба ж у цьому справа? Допускаю, що на участь українок в російському етапі Кубку світу з біатлону, що, погодьтесь, має вкрай важливе, принципове світове значення нині, можуть бути використанні навіть гроші з кремлівського підкилимного кошторису. Для цього й існує у них цей триклятий «Газпром», який день і ніч "клепає" мільярди рублів… Вони, відомо, насиплять кошти не лише на прямі затрати для прийому офіційної делегації українців. Адже, коли у Тюмені будуть українки, чому туди не їхати, скажімо, чешкам? Та й американкам також. Проти чого їм бойкотувати, якщо в наших спорстменок немає голови на в'язах? Був би я приміром, при владі в Україні, я б давно уже пов'язав, як ворога, як сепаратиста цих хитро викоханих бринзаків...
Сподіваюся, всі розуміють про що йдеться. Росія все і всіх у світі купляє. Але лише тих, звісно, хто продається…
Яким же ж треба бути лай**м, щоб тоді, коли американці бойкотують «гостинні» тюменські задвірки лише через фактично щодобові українські жертви на війні і через гібридну войовничість московітства саме щодо нас на десятках інших фронтах, а великі наші «антипатріотки», на напівзігнутих лапках, підібгавши свої погані хвости, побігли за стіл московітів. Яке ж плюгавство!
Не можу зрозуміти, чи є в цій державі хоч будь-яка влада. Одначе української точно немає.
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель вчора о 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько 18.06.2025 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова 18.06.2025 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко 18.06.2025 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков 18.06.2025 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов 18.06.2025 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак 18.06.2025 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 294
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 228
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 124
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 96
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 69
-
Дніпро – не мета. Пояснюємо, чому Росія рветься до Дніпропетровської області
73543
-
Втрати врожаю пшениці в Україні сягають до 100%. Аграрії звернулись до Шмигаля по допомогу
Бізнес 45939
-
"Джокер" без поняття. Як проводяться аукціони Прозорро.Продажі та чому Укрбуд треба віддати грузинам
Думка 19596
-
"Копнеш глибше – знайдеш амфетамін". Як живе Кривий Ріг – рідне місто президента – під час війни
14935
-
Якщо ви не йдете до ТЦК, то ТЦК йде до вас, або чому "бусифікація" – неминуча
Думка 12164