Чому законодавчі зміни для волонтерів допоможуть усім українцям
“Be brave like Ukrainian” – прикладом цього популярного на Заході заклику бути сміливими як українці від початку війни стали наші волонтери.
Разом з громадськими та благодійними організаціями вони купують та привозять усе необхідне для ЗСУ: від шкарпеток до сучасних дронів. Волонтери допомагають людям у постраждалих містах (а часто і вивозять їх з-під обстрілів), годують, одягають та дають прихисток вимушеним переселенцям.
Це – лише найвідоміші напрями волонтерства, адже список їхніх важливих місій значно ширший. Наприклад, здати донорську кров або надати психологічну підтримку постраждалим від війни. Лише за даними вебсайту Національної соціальної сервісної служби України, станом на 30 травня, до переліку організацій та установ, які можуть співпрацювати з волонтерами (зокрема й іноземцями та особами без громадянства) включені 719 організацій та установ.
Однак волонтерський бум в Україні почався задовго до війни: ще у 2014 році, після Революції Гідності. І вже у 2021 року наша країна піднялася зі 150-ї (у 2010 році) на рекордне 44 місце у світовому рейтингу World Giving Index, котрий оцінює участь громадян у волонтерському русі.
Словом, українці волонтерять частіше, організацій та установ, котрі їх залучають – більше. Ось чому пора вдосконалити і спростити законодавство. Ключова мета – аби вони мали більше часу, сил та грошей для своєї мети (а бюрократії стало менше). Саме цього потребують волонтери та організації у виснажливих умовах війни.
До речі, це планували зробити ще до війни. 7 вересня 2021 року Президент України підписав указ № 487/2021, затвердивши Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки. Одне із її завдань – якраз сприяти українському волонтерству. Для цього, вважали автори документа, потрібно змінити кілька законів.
Такий же висновок у 2020 році зробили експерти із громадського сектору, котрі підготували свій проєкт ключових змін: Карту правових реформ для громадянського суспільства в Україні. Тут також йдеться про реформи законодавства, які допоможуть волонтерам.
Тому важко переоцінити значення законопроєктів №7363 та №7364, котрі зараз розглядає Верховна Рада України. У них прописані кілька кроків, які суттєво змінять на краще умови для діяльності волонтерів.
1. Перелік напрямів для волонтерства стає ширшим. Зокрема, додасться напрямок з надання допомоги для подолання наслідків збройної агресії рф проти України (очевидно, що цього пункту не було у оригінальному законі 2011 року).
2. З’являться передумови, аби розробити і втілити державні цільові програми з підтримки волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів.
3. Законопроєкти стимулюватимуть практику укладення договорів між неприбутковими організаціями та волонтерами.
4. Волонтери зможуть включати компенсацію витрат на відрядження (наприклад, проїзд та харчування), медогляди та щеплення у перелік доходів, з яких не платитимуть ПДФО та ЄСВ. Для цього потрібно узгодити норми Податкового кодексу зі спеціальним законом “Про волонтерську діяльність”, аби відшкодування витрат не вважалося доходом волонтера.
5. Також до списку надходжень, з яких не платитимуть ПДФО, увійдуть компенсації витрат, якщо волонтер навчався: до прикладу, домедичній допомозі, психологічній адаптації, роботі з ПТСР. До речі, така норма вже діє для учасників заходів організацій осіб з інвалідністю. Однак, завдяки змінам цим правом не зможуть скористатися ГО, відсутні у реєстрі неприбуткових установ та організацій – аби не було зловживань.
6. Доповнення до пункту 63 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу Україну дозволять неприбутковим організаціям допомагати постраждалим від бойових дій фізичним особам (наприклад, вимушеним переселенцям), не порушуючи умови неприбутковості. Така норма вже працює для тих, хто допомагає ЗСУ та іншим військовим формуванням. А оскільки зміни до статуту вносити складно, поправка лишається актуальною.
7. А відповідно до змін у пункті 69.12 підрозділу 10 тих же Перехідних положень Податкового кодексу, організації зможуть не включати весь ланцюг операцій з гуманітарною допомогою (починаючи з її ввезення) до розрахунку суми для реєстрації платником ПДВ. Так, 15 березня ВРУ вже дозволила громадським та благодійним організаціям не включати сюди операції з надання благодійної допомоги. Але ввезення гуманітарних вантажів все ще враховують, коли йдеться про ПДВ, і це треба змінювати.
Саме тому важливо одночасно ухвалити законопроєкти №7363 та №7364. Адже вони доповнюють одне одного і дозволяють у комплексі вирішити проблеми волонтерської спільноти. Ми вважаємо, що такі рішення якнайшвидше потрібно втілювати в українському законодавстві.
Обидва законопроєкти вже мають підтримку народних депутатів: 31 травня їх прийняли за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання. Наразі триває підготовка законопроєктів до другого читання. Тож вже скоро чекаємо наступних гарних новин!
Також, після 24 лютого ЦЕДЕМ випустив перелік перевірених волонтерських ініціатив, які першими організувалися для допомоги збройним силам, медикам та цивільному населенню України з початком повномасштабної війни.
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова 05.06.2025 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер 05.06.2025 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 495
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 304
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 115
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 111
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 67
-
Учені наполягають: Каховське водосховище необхідно відновити
Бізнес 56056
-
"На 100% буде дефіцит жита". Україну чекає подорожчання житнього хліба
Бізнес 20277
-
Пам'ятка тим, хто називає російські варварські обстріли України "ударами у відповідь"
Думка 16715
-
Фотон – воїн Сонця. Як лейтенант на позивний Фотон став технічним серцем полку "Ахіллес"
12976
-
Окупанти почали будувати плавучу насосну станцію для перезапуску ЗАЕС
Бізнес 10198