Право банку розірвати ділові відносини з клієнтом
Протягом останніх декількох років банки масово закривають рахунки клієнтам в односторонньому порядку. Основна підстава - встановлення клієнту неприйнятно високого ризику.
Чинне законодавство передбачає, що банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка, зокрема, у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 1075 ЦК України).
Далі звертаємось до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Даним Законом визначено, що критерії ризиків визначаються банками самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Національним Банком України.
Банк зобов’язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
• неможливості виконувати визначені обов’язки або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
• наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Банки також зобов'язані розробити власні Програми управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу, що містить критерії встановлення неприйнятно високого ризику, наявність якої передбачена Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 417 від 26 червня 2015 р.
Дані норми є досить оціночними і дають занадто широкі повноваження банкам (встановлювати критерії ризиків, контролювати фінансові операції клієнтів) та не конкретизують "підозрілість" діяльності клієнтів. Також судова практика свідчить, що зазвичай банки не розробляють власні програми управління комплаєнс-ризиком, а діють на власний розсуд.
Окрім того, в силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банки наділені правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в т.ч. шляхом розірвання договорів. І даним правом банки досить часто зловживають. При цьому право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом обставин. Дана правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом у постановах, зокрема від 29.04.2020 у справі №910/3245/19, від 05.03.2020 у справі №910/7161/19, від 25.04.2019 у справі №910/1555/18, від 16.10.2018 у справі №910/21320/17 та інші.
Окремо варто зазначити щодо суб'єктивного чинника, який впливає на масовість розірвання ділових відносин банками. Відповідальність за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу несе керівник банку, а також відповідальний працівник. Як наслідок, оскільки керівник та відповідальна особа банку несуть персональну відповідальність, даним особам банків "безпечніше" розірвати ділові відносини з клієнтом, аніж нести відповідальність за неналежний фінансовий моніторинг.
Отже, недосконалість законодавства в даній сфері призводить до зловживань зі сторони банків щодо клієнтів, а також сприяє зменшенню безготівкової форми розрахунків серед населення та підприємців. Натомість банки зобов'язані приймати рішення про присвоєння неприйнятно високого ризику клієнту лише обгрунтовано, а не на власний розсуд без жодних підстав.
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша вчора о 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 204
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 167
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 87
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 80
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3429
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 2191
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1945
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 1902
-
Що для України означає результат виборів у Німеччині
Думка 1609