Строки давності за самовільне будівництво на захопленій землі
Стислий правовий аналіз судової та міжнародної практики, щодо строків давності за самовільне будівництво на захопленій землі
Самовільне зайняття земельної ділянки з подальшим будівництвом на ній споруд — поширене кримінальне правопорушення в Україні. Це питання регулюється ч. 3 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (КК України). Однак кваліфікація таких діянь як триваючих злочинів та обчислення строків давності за їх вчинення викликає складні юридичні питання. Рішення Верховного Суду у подібних справах, а також міжнародна практика допомагають розставити акценти у трактуванні цих злочинів та строків притягнення до відповідальності.
Триваючий злочин: позиція Верховного Суду
Важливе рішення з цього питання нещодавно було ухвалене Верховним Судом України. У рамках кримінальної справи, порушеної за ч. 3 ст. 197-1 КК України, місцевий суд задовольнив клопотання обвинуваченого і звільнив його від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України. Суд дійшов висновку, що подальше невиконання обвинуваченим обов’язку повернути захоплену земельну ділянку власнику не можна розглядати як частину складу злочину, тому воно не є триваючим правопорушенням. Відповідно, обчислення строків давності за такими правопорушеннями починається з моменту самого факту захоплення землі, а не продовжується через невиконання обов’язків щодо її повернення.
Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, наголосивши, що строки давності завершилися, оскільки, на його думку, самовільне захоплення земельної ділянки не може кваліфікуватися як триваючий злочин, навіть якщо будівництво на ній продовжується. Верховний Суд, у свою чергу, погодився з цим висновком, стверджуючи, що дії щодо будівництва не мають значення для кваліфікації злочину як триваючого. Це рішення було ухвалене з посиланням на положення ч. 1 ст. 49 КК України, яка встановлює строки давності для різних видів кримінальних правопорушень.
Правове обґрунтування: стаття 49 КК України
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з моменту вчинення правопорушення минули певні строки. Для злочинів середньої тяжкості, до яких належить самовільне будівництво на захопленій земельній ділянці, строк давності становить п'ять років. Питання у тому, чи є захоплення землі з будівництвом триваючим правопорушенням, що впливає на початок обчислення цього строку.
Верховний Суд вказує, що саме по собі невиконання обов’язку повернути земельну ділянку не створює правових підстав вважати злочин триваючим. Це означає, що строки давності починаються з моменту першого захоплення землі або початку будівництва, а не з моменту будь-яких подальших дій чи бездіяльності обвинуваченого.
Міжнародна практика у питаннях строків давності
Міжнародна практика також враховує питання строків давності для кримінальних правопорушень. Зокрема, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що кримінальні правопорушення повинні мати чітко визначені строки давності, оскільки це забезпечує принцип правової визначеності та захист прав людини. Наприклад, у справі Coëme та інші проти Бельгії (Coëme and Others v. Belgium) ЄСПЛ наголошував, що строк давності є важливим аспектом права особи на справедливий судовий процес.
У контексті самовільного будівництва на захопленій землі це означає, що правова система повинна чітко визначати момент початку обчислення строків давності, щоб уникнути довільних рішень у таких справах.
Аналізуючи рішення Верховного Суду та міжнародну практику, можна зробити висновок, що самовільне будівництво на захопленій земельній ділянці не є триваючим злочином. Строки давності за такими правопорушеннями починаються з моменту самого факту захоплення землі, незалежно від подальших дій щодо будівництва. Це має важливе значення для захисту прав особи та дотримання принципу правової визначеності.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
25050
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17935
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 14863
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11064
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5443