Ініціативи пана Гетманцева нищать не тільки бізнес, але і рейтинг Президента Зе
Податкова політика
Глава Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев — головний ініціатор тотальної фіскалізації, введення так званих РРО (реєстратори розрахункових операцій), які є грубим та незграбним тиском на малий і середній бізнес (МСБ) та ФОПів.
Фіскалізацію планували впровадити з 1 січня 2020 роком під слушним приводом — щоби збільшити доходи держбюджету. Причому це пропагувалося під приводом, що, мовляв, цього вимагає від української влади МВФ. Це взагалі стала звичка наших можновладців “вішати” на західних партнерів Україні всі свої непопулярні та, часто густо, непрофесійні та незграбні рішення.
Правда, в МВФ провели дослідження і прийшли до висновку, що немає доведеного зв'язку між фіскалізація і зростанням збирання доходів. Більш того, вони чітко наголошують, що впровадження електронних фіскальних приладів “може бути ефективними лише у тому випадку, якщо вони є частиною комплексної стратегії підвищення відповідності, яка чітко визначає ризики для різних сегментів платників податків та передбачає заходи щодо пом'якшення цих ризиків”.
Таким чином, пан Гетманцев душить МСБ та ФОПи примусовою фіскалізацією без будь-яких гарантій збільшення надходжень до держбюджету. Навіть без урахування очевидної економічної істини, що роль та значення МСБ в економіці визначається зовсім не обсягами податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів. Вони забезпечують робочі місця та джерело доходів для мільйонів найманих осіб та членів їхніх родин. І потім, купуючи товари та послуги, вони, через сплату ПДВ та акцизів в їхній ціні, формують основну частину податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
За розрахунками Держрегуляторної служби мінімальна вартість фіскалізації складає 7,6 тис. грн. на одного підприємця. Це непід'ємне фінансове навантаження в умовах постійних карантинних обмежень (так звані «карантинні» 8 тис. грн. допомоги ФОПам якраз і були б витрачені на фіскалізацію). У масштабах країни — йдеться про додаткові 8,5 млрд. грн, які МСБ та ФОПи мають витрати на РРО.
Але питання не тільки у витратах при впровадженні РРО. Це лише привід для перевірок, у ході яких податкові інспектори знайдуть привід для вимагання грошей у МСБ та ФОПів. Глава Комітету не може цього не розуміти.
Введення РРО відклали до 1 січня 2022г, але пан Гетманцев сповнений бажання дотискати МСБ і ФОПи.
Ця ініціатива глави парламентського комітету додатково ускладнить ситуацію, яка і так для багатьох представників МСБ і ФОПів є катастрофічною в результаті непродуманих та неефективних карантинних обмежень. До того ж, варто розуміти, що внаслідок повного провалу владою вакцинації населення (банально немає і не буде цього року чим робити щеплення), нас щонайменше двічі неминуче чекає впровадження жорстких карантинних обмежень — наприкінці осені цього року і навесні наступного. Від яких найбільше потерпають саме МСБ та ФОПи.
Враховуючи, що пан Гетманцев не приховує своїх українофобних поглядів, які дуже часто збігаються із заявами та діями одіозного Олександра Дубінського, видається, що його ініціативи — це не тільки відображення його “своєрідного” розуміння економіки та економічних закономірностей, це ще і свідома дискредитація української державності та української влади як такої, поза залежності від того, хто в ній президент чи прем'єр-міністр. Не секрет, що багато з тих, хто голосував за Президента Зе — це представники МСБ та приватні підприємці. Наполегливі, але дуже сумнівні з точки зору професійності та адекватності, дії пана Гетманцева нищать не тільки їх, але і рейтинг Президента Зе. Не бачити цей взаємозв'язок стає вже просто неможливо, враховуючи результати соцопитувань різних соціологічних центрів. Схоже, єдиний, хто цього ще досі не розуміє — це наш видатний діяч сучасності.
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24519
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17202
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12313
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5429