Слова він сипав, мов дурман

Охоплений ораторським екстазом,

І красномовності туман

Йому затьмарив розум

Він став потилицю шкребти

Щоб глузд знайти там незабаром

І де не міг його знайти

Заткнув проріхи правом

Лорд-адвокат. Роберт Бернс.

Дуже часто господарські договори не виконуються і сторонам доводиться звертатися за розв’язанням спорів до суду. Як правило справи, які виникають з господарської діяльності за участю юридичних осіб та фізичних – осіб підприємців розглядаються господарськими судами.

В цій статті спробуємо дати поради щодо підготовки позовної заяви до господарського суду та рекомендації як вести себе під час розгляду справи.

Особливістю господарського спору є те, що доказова база повинна ґрунтуватись на письмових доказах. Господарський спір це війна документів. Відсутність належним чином оформлених письмових доказів заткнути правовою нормою, як герою вірша Роберта Бернса не вдасться. Тому перед зверненням до суду позивачу потрібно пересвідчитись в наявності у нього оригіналів всіх документів по господарській операції, а саме:

- оригінал договору та додаткових угод, додатків, специфікацій до нього;

- оригінали видаткових накладних, товарно-транспортних накладних;

- оригінал довіреності на особу, яка отримувала Товар;

- оригінали рахунків фактури, та докази їх направлення та отримання контрагентом;

- оригінали платіжних доручень та виписок банку на підтвердження оплати за Товар або послуги;

- оригінали листів, та доказів їх направлення та отримання контрагентом.

При перевірці вищенаведених документів потрібно звертати увагу на те, щоб в первинних документах були всі необхідні реквізити (дата, місце складання, найменування підприємств, найменування товару, ціна, і таке інше). Особливу увагу потрібно звернути на наявність підписів  на видаткових накладних/актах виконаних робіт,  щодо отримання товару/послуг. Потрібно, щоб вони були вчинені особами, які мали повноваження представляти контрагента (керівником, або особою за довіреністю). Якщо видаткова накладна підписується по довіреності контрагент Ви повинні отримати одночасно оригінал довіреності. Про те як перевірити повноваження керівника можна прочитати в цій статті.

Акти виконаних робіт бажано, щоб підписував або затверджував керівник контрагента особисто. Якщо сторони використовують факсиміле під час підписання документів, про це повинно бути вказано в договорі з вказанням зразку відтиску. З іншим важливими моментами при укладанні договору поставки товарів для Покупця можна ознайомитись за цим посиланням, а для Постачальника в цій статті.

Бажано перед звернення до суду провести бухгалтерські звіряння розрахунків з контрагентом. Для чого необхідно направити контрагенту Акт звіряння розрахунків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі якщо контрагент підпише Акт звіряння фактично він визнає заборгованість, що спростить Вашу роботу в подальшому. В іншому випадку у Вас будуть докази, що Ви намагались провести звіряння розрахунків.

Наступним кроком потрібно визначитись з підсудністю спору. За загальним правилом позов пред’являється до суду за місцезнаходженням або місце проживанням відповідача, яке визначається згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Перед зверненням до суду потрібно пересвідчитись де зареєстрований відповідач, навіть якщо Ви це робили перед укладенням договору.

Загальні вимоги до позовної заяви викладені в ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), тому детально на формі позовної заяви зосереджуватись не будемо, розглянемо тільки окремі аспекти її подання.

В позовній заяві потрібно вказувати проводилася чи ні процедура досудового врегулювання спору, тобто направлялась чи ні претензія контрагенту, і яким чином контрагент на неї відповів. Наразі досудовий порядок врегулювання спорів регулюється ст. 222 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), ст. 19 ГПК України та не є обов’язковим, якщо сторони не домовились про це в договорі. У разі коли в договорі досудовий порядок спору сторонами не передбачено то Ви можете сміливо це вказувати в позовній заяві, звертатись до суду з позовом якому повідомляти що процедура досудового врегулювання спору не проводилась. Якщо навпаки потрібно спочатку провести процедури досудового врегулювання спору і лише потім звернутись до суду. В такому разі до позову можна додати претензію, доказ її відправлення відповідачу, та відповідь відповідача на претензію за наявності.

До позову необхідно додати орієнтовний розрахунок судових витрат до якого можна включити судовий збір, витрати на правову допомогу, витрати на експертизу, і т. інше.

Також в позові потрібно вказати вживались чи ні заходи забезпечення доказів, подання яких регулюється ст. 110-112 ГПК України, або забезпечення  позову, подання яких регулюється ст. 136-146 ГПК України.

До цих заходів відносяться зокрема подання заяв про допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, арешту майна відповідача, заборона вчиняти відповідачу вчиняти певні дії, зупинення стягнення,  і таке інше.

Якщо такі заяви Вами не подавались все одно вкажіть про це в тексті позову.

Також потрібно вказати в тексті позову, про те що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви подаються копії документів, на підтвердження Ваших вимог, які у Вас є в оригіналах. Копії документів, які додаються до суду повинні бути завірені підписом та печаткою юридичної особи за наявності. Відмітка про це оформлюється наступним чином:

«Згідно з оригіналом,

Генеральний директор,  підпис, Сидоренко В.П.,

18.05.2019 року».

 

В позовній заяві також варто відзначити, що додані до позову копії документів є у Вас в оригіналах. Якщо у Вас немає оригіналу документу, то Ви можете додати до позову його незавірену копію і вказати в позовній заяві особу у якої він може знаходитись.

В подальшому на засідання беріть з собою оригінали документів, щоб суд міг їх оглянути в судовому засіданні. Рішення будуть виноситись на підставі оглянутих оригіналів документів.

Також до позову потрібно додати доказ сплати судового збору. Розмір судового збору нараховується та сплачується у відповідності до ЗУ «Про судовий збір». При сплаті судового збору готівкою, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

У разі якщо Вам потрібно підтвердити обставини по справі показаннями свідків, потрібно до позовної заяви долучити письмові показання свідка, які оформлюються заявою свідка. Вимоги до заяви свідка викладені в статті 88 ГПК України.  Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. В подальшому за клопотанням сторони по справі або за ініціативою суду свідок може бути викладений для допиту в судове засідання, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Але майте на увазі відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відповідно до ст. 58 ГПК України представляти інтереси юридичних осіб в суді можуть керівник у всіх спорах без вийнятку, фізична особа за довіреністю юридичної особи у малозначних спорах, адвокат в інших спорах.

Слід мати на увазі, що відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України до малозначних спорів відносяться:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в 2019 році менше 192 100,00 грн);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

( в 2019 році менше 960 500,00 грн). 

В зв’язку з вищенаведеним найбільш небезпечно підписувати  позовні заяви від імені юридичних осіб безпосередньо керівником. У випадку, якщо сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (в 2019 році менше 192 100,00 грн.) можна підписати фізичною особою за довіреністю завіреною підписом керівника та печаткою за наявності. В разі якщо позов не малозначний і керівник його не підписує, то замість керівника позов повинен підписуватись адвокатом. На доказ повноважень адвоката до позовної заяви потрібно додавати договір про надання правової допомоги, довіреність на адвоката, копію свідоцтва адвоката. Зверніть особливу увагу, в довіреності представника серед іншого повинно бути вказано, що представник має право підписувати та подавати позовні заяви до суду, та вказані якими ще правами наділений представник під час розгляду справи у суді.

Позовна заява та копії прикладених до неї документів відправляються на адресу відповідача. Відправляти позовну заяву потрібно рекомендованим листом з оголошеною цінністю, при цьому до листа необхідно додати опис вкладення в лист та повідомленням про вручення. До позовної заяви на доказ відправлення позову раджу надавати опис вкладення в лист та розрахунковий документ (чек).

Хоча існує практика Верховного Суду про те що належним доказом відправлення є тільки розрахунковий документ (чек), викладена в Постанові від 20.06.2018 по справі №820/1186/17, моя думка краще в цьому випадку перестрахуватись.

Крім документів на підтвердження позову (договорів, первинних бухгалтерських документів, і таке інше) до позовної заяви доцільно також долучити статутні документи позивача, документи про призначення керівника позивача (наказ, рішення засновників)  та витяги з єдиного державного реєстру на позивача та відповідача.

Також до позову додаються клопотання, які позивач планує заявити  в процесі – про призначення експертизи, витребування доказів, і таке інше.

          Ця стаття опублікована у № 25 від 18.07.2019 року видання Юрист&Закон.