Слабкість зовнішня – похідна від внутрішньої
Внутрішня роз'єднаність - головна проблема України.
Закінчився черговий раунд міжнародних переговорів у рамках так званого Мінського процесу. Хоча, дійсно, неповтратної “ зради ” не сталося, процес йде не в кращу сторону. Європейські “ союзники ” де-факто підтримують тиск Кремля, домагаючись легалізації бандитських утворень на Донбасі. Навіть порівняно з 2014 Київ набагато глибше обмежений зобов’язаннями – вже не фізична особа екс-президента Кучми підписує угоди, а сам Порошенко активно обіцяє якісь заходи, спішно відступаючи за лічені дні (фактично здавши позиції, бо ж місія ОБСЄ на кордоні – лише для галочки, а контроль над транзитом зберігатиме Путін). Більшість населення України не підтримує капітуляції, але й не знає, що робити з війною, Донбасом та Мінськом. То ж Президент і хитається, мов в'юн на сковорідці. Різні експерти закликають наслідувати інші держави, що виступали консолідовано і до кінця в умовах випробувань. Однак у них не було головної проблеми України – внутрішньої роз ’ єднаності.
Царство, яке розділиться в собі, не встоїть – говориться ще у Біблії. Слід вирішити головні суперечності всередині країни. Їх дві – соціальна несправедливість і культурний конфлікт. Першу демонструють підсумки електронного декларування чиновників та реакція зубожілого населення. В умовах кризи, війни, заборгованого бюджету чиновники не те що багатші за бізнесменів, але й за еліту багатьох розвинених країн. Вони шляхом використання корупційних механізмів привласнили більшість майна народу, нації, який намагаються задовільнити подачками на зразок зростання мінімальної зарплати. Але диспропорція в незаслужених доходах настільки очевидна, а українці ментально підготовлені до потреби відновлення справедливості, що класовий конфлікт чиновників та обкраденої більшості триватиме, руйнуючи внутрішню стабільність. Можна вирішити питання шляхом повернення податків з привласнених коштів, націоналізації, але нинішній уряд на це не піде – бо ж і представляє багату меншість, що не знає, як би їй встояти, сидить на валізах до Багам і Кіпру. Як в таких умовах власнику Рошену захищати національні інтереси перед потужними сусідами?
Ще більш небезпечна проблема – культурний конфлікт, оскільки тут п’ята колона набагато чисельніша. Під гаслами “єдина країна – єдіная страна” супертемпами триває зросійщення, легалізація російськомовних як головного елементу української політичної нації. Газети, телебачення, інтернет – майже поголовно російськомовні, катастрофічна ситуація в бізнесі. Державна мова залишається для культурних заповідників і селюків з екзотичними танцями. Міста, майбутнє – окуповані російською. Ідеологічна підтримка перетворення України в “дємократічєкую Расєю” ллється з усіх сторін, граючи на руку інтересам відновлення Московської імперії – байдуже, в якій іпостасі. Паралельно майже відсутнє відчуття тяглості нинішньої війни з подіями часів козаччини, УНР, 1940-х рр. Для багатьох “ русскоязичних українцев ” в усьому винен божевільний тиран Путін, який розділив братні народи. Відповідно питання – за що ми воюємо? Це послаблює волю до опору, підтримує ідеї капітуляції (хоча б перед майбутньою демократичною Росією). З іншого боку, етнічна більшіть відчуває себе загнаною в резервації, дискримінованою. Вона не вірить цій державі, яка видається не їхньою, і цій еліті – як політичній, так і інтелектуалам – вилупкам “русского міра”. Відповідно, крім патріотичної меншості, зростає бажання пересидіти війну – а в гіршому випадку посилюється ворожнеча до влади.
Зрозуміло, що без вирішення внутрішніх конфліктів не те що перемога, а банальна консолідована позиція суспільства, на яку може опертись влада, неможлива. Слід відновити соціальну справедливість, покарати винних у розкраданні народних багатств, і наповнити державу дійсно українським змістом – від мови та культури до україноцентричного погляду на світ. Іншого виходу немає.
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко вчора о 23:00
- Трошки про 12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко вчора о 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко вчора о 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда вчора о 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода вчора о 16:54
- Чому підписаний законопроект №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко вчора о 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко вчора о 12:45
- Отримання частки у спільному майні колишнього подружжя через суд Альона Прасол вчора о 10:49
- Як впоратися з хронічно незадоволеним співробітником і не допустити проблем у компанії Олександр Висоцький вчора о 10:15
- Оскарження запобіжного заходу тримання під вартою: кут охорони п'ятого Президента України Лариса Криворучко 07.04.2025 23:48
- Чому алюміній і мідь стають новим стратегічним ресурсом? Ксенія Оринчак 07.04.2025 18:13
- "Скандал" довкола підручника з історії, або чому в наш час важливе критичне мислення Віктор Круглов 07.04.2025 17:57
- В пошуках щастя. Частина третя: Щастя і світ Алла Заднепровська 07.04.2025 14:39
- Міжнародні компанії в Росії: повернення чи відновлення роботи? Наталія Рибалко 07.04.2025 14:30
- Договір до енергетичної хартії: що потрібно знати трейдерам в енергетиці Ростислав Никітенко 07.04.2025 10:52
-
Китайський BYD запустив свій преміальний бренд Denza в Європі
Бізнес 8511
-
Путін готує нову хвилю війни: що відомо про російський наступ 2025 року
6571
-
Ferrexpo зупинило виробничу лінію через припинення відшкодування ПДВ
Бізнес 6168
-
Тарифи Трампа і Саудівська Аравія обвалили ціни на нафту до чотирирічного мінімуму
Бізнес 5255
-
Зеленський підписав закон про добросовісного набувача: петиція противників не спрацювала
Бізнес 4531