Капкан Мінських угод і капітуляція України?
Щоб перемогти зовнішнього ворога слід припинити внутрішню капітуляцію пред його агентами.
Другу річницю Мінських угод українці зустрічають з апатією тарозчаруванням. Попри “мирні” заклинання, постійні консультації західнихдипломатів та регулярні спроби відведення військ, війна продовжується. Гинутьсолдати. Але території ми не відвойовуємо – просто захищаємо лінію зіткнення,заморожуючи окупаційний режим на частині Донбасу (вже не згадуючи про Крим). Увересні посилюється тиск з боку наших європейських “партнерів”, що прагнуть врешті забути мов страшний сон “українське питання”, і перейти до звичних торгів з Москвою.
У нас вимагають змін до Конституції – федералізації, визнання бандитськихреспублік. У відповідь – нібито фінансування для відновлення Донбасу. Владапоки опирається тиску, розуміючи можливу реакцію суспільства. Але чи надовго?Вже починаються спроби відвести війська бдля так званої “демілітаризації”– що розв’яже руки бойовикам.
Але що чекати від “партнерів”, коли всередині країни війни ніби інемає. Найпомітніше на інформаційному, культурному фронтах. Скільки московськоїпопси, російськомовних передач лунає по телебаченню, радіо? Чи легко в столицізнайти нормальний вибір україномовної преси? Звісно, активна громадськістьволає про русифікацію, посилення залежності від чужинського культурногопростору. Але більшості українців, на жаль, так зручно – не треба нічогозмінювати – звичок, уподобань. На цій апатії й розквітають ганебні явища. Детаке видано, щоб досі діяв мовний закон “ківалова-колєсніченка”?Якіт ідеї пропагують “русскоязичние українци”, що не гребують фальсифікаціями,базікають про абсолютну російськомовність учасників АТО (насправді все навпаки,доводить соціологія).
Через ЗМІ поступово протягується лояльність до імперського минулого часівКатерини IIта їй подібних (мовляв, українці будували теж цю імперію, чим вартогордитись – це вже потім поганий путні посварив нас). Про міфи Атєчєствєннойвайни взагалі краще не згадувати – гальмуються спроби перейменувати топоніми,названі на честь катів України (що якось причетні до перемоги сталінізму надгітлеризмом – той же Жуков). Що робити не те що воюючій, а просто державі, щосебе поважає – очевидно для всіх, крім всіляких міністрів-іноземців. що вчатьнас, якою мовою розмовляти та як правильно євроінтегруватись.
Особливо кричуща ситуація у релігійній царині. Під приводом невтручання,світськості держава допускає антиукраїнську проаганду через структуриМосковського патріархату (окрім вже найбільш кричущих та сепаратистськихгорлопанів). В Росії наростають релігійні прееслідування, в Київськогопатріархату відбирають єдину діючу (!) в Росії церкву у Ногінську – і щось нечути нот МЗС, державного занепокоєння. Натомість прадавні святині Києво-Печерська,Почаївська лаври, Корецький монастир – знаходяться під контролемпрокремлівської релігійної структури. Добре хоч розгортається розслідування дійолігарха Новинського, що причетний до погроз та переслідування проукраїнськоїпартій всередині УПЦ МП. Та знову ж таки всі звинувачують поганого Новинського,тоді як він просто координує масштабну підривну діяльність, розгорнуту ще з1990-х. Це нагадує зведення причин україно-російської війни до забаганокдемонічного Путіна, а не багатовікової імперської структури, що не можеспівіснувати з суверенною Україною, що існує поза кремлівськимкультурно-релігійним полем.
На 3 році війни слід нарешті проснутись. І зрозуміти – лише стратегічнаробота, цілеспрямоване очищення вітчизняної культури, інформаційного простору,відновлення пануючого статусу української мови зробить нас незалежними, а неякимось відламком імперії, за який торгуються європейці, американці та РФ.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 724
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 32171
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 29992
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25130
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8231
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7483