Сучасні елеватори – шлях до значного збільшення експорту аграрної продукції
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України має кілька сценаріїв щодо врожаю зерна на 2020 рік. Однак найбільш реалістичний передбачає 65-68 млн т зерна.
Аналіз ринку елеваторів в Україні показав, що попит на послуги зерносховищ в країні значно перевищує пропозицію. Особливо потребують них дрібні і середні агропідприємства, які не мають фінансової можливості побудувати власні якісні елеватори.
Українські елеватори надають послуги з приймання, сушки, підробці, зберігання і відвантаження зернових та олійних культур. Найбільше зерносховищ спеціалізуються для приймання пшениці і ячменю - 95% і 93% відповідно. Кукурудзу приймають 82% наявних елеваторів, ріпак - 72%. Найменше зерносховищ використовуються для зберігання соняшнику (64%) і сої (48%).
За оцінками Української зернової асоціації (УЗА), в країні гостра потреба в будівництві 300-500 нових сучасних елеваторів, рівномірно розподілених по всій території. Загальний обсяг необхідних інвестицій в розвиток нових потужностей зберігання і супутньої інфраструктури прогнозується від 5 до 10 млрд дол.
У найближчі 5 років ключ до успішного зернового ринку - інфраструктура. Ті підприємства, які володітимуть новими технологічними елеваторами, які здатні забезпечити високі стандарти якості та динаміку завантаження і відвантаження зерна, продовжать розвиватись в аграрному секторі. Бізнес, який не інвестуватиме в інфраструктуру, беззаперечно, буде втрачати свої позиції і зменшувати власні доходи.
Прибуток від інвестицій в нові великі елеватори можна побачити, якщо проаналізувати концентрацію і економіку цих підприємств. Застарілі елеватори, побудовані за радянських часів, майже не автоматизовані, займають велику площу, достатньо енергоємні і зберігають зерно насипом на підлозі, що призводить до проблем із завантаженням та відвантаженням зерна. Отже, експерти вважають, що витрати старого елеватора на одну тонну зберігання вдвічі вище, ніж нового, - 14 дол./т проти 7 дол./т.
Все це наслідок значної енергоємності (старі витрачають 12 кВт ∙ год проти 7 кВт ∙ год на нових на тонну зберігання), дуже великих податків на землю і вищих логістичних витрат (нові елеватори займають до 2 га території, а старі - 15-20 га) тощо.
Інвестиції в інфраструктуру, нові і автоматизовані елеватори є досить вигідними і забезпечать стабільне зростання доходів для таких компаній. Так дійсно, для того щоб побудувати новий елеватор, потрібні інвестиції від 5 до 25 млн дол., Проте існують приклади, коли інвестиції окупаються лише за два-три роки.
Наприклад, сьогодні Дніпропетровщина активно розвивається в цьому напрямку. За останні декілька місяців в регіоні розпочали роботу декілька сучасних підприємств, наприклад ТОВ СП «НІБУЛОН» відкрив новий річковий перевантажувальний термінал в с. Мар’янське Дніпропетровської області – філія «Зеленодольськ». Зерновий термінал може одночасно зберігати 76 тис. т. агропродукції. За добу комплекс здатний просушувати 3,6 тис. т. і відвантажувати на водний транспорт 12 тис. т. зерна. Крім того, нещодавно компанія KADORR AGRO GROUP «Зерно-Агро» відкрила новий елеватор в смт. Вишневе П'ятихатського району Дніпропетровської. Обсяг одночасного зберігання в силосах (BBCA Bottom Silos) - 65 тис. т.
Для інвесторів зараз чисте поле в цьому секторі. Ті компанії, які першими відреагують на дефіцит інфраструктури зберігання і логістичної інфраструктури, зможуть і надалі зростати на ринку. Україна ж без проблем зможе зберегти і навіть посилити свої позиції на світовому ринку.
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 156
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 102
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 38027
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
30882
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 23014
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 11723
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 9105