Грошові вимоги на суму номінальної вартості акцій боржника
Кожний арбітражний керуючий, в провадженні якого знаходилися справи про банкрутство Акціонерних товариств, комерційний банків, державних підприємств, впевнений, що мати справу з вище перерахованою категорією підприємств, це досить кропітка робота, яка потр
Кожний арбітражний керуючий, в провадженні якого знаходилися справи про банкрутство Акціонерних товариств, комерційний банків, державних підприємств, впевнений, що мати справу з вище перерахованою категорією підприємств, це досить кропітка робота, яка потребує додаткових знань та вмінь.
Уданій статті, я хотів-би розглянути банкрутство Акціонерних товариств, а саме щодо кредиторської заборгованості боржника перед своїми учасниками, які підтверджуються номінальною вартістю акцій боржника.
З цього приводу судова практика не однозначна, але крапку в цьому питанні поставив Вищий господарський суд України при розгляді матеріалів касаційної скарги громадянина Б. на ухвалу господарського суду Харківської області від 4 вересня 2008 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 р. у справі № Б-39/100-08 за заявою Б. до ЗАТ «С» про банкрутство.
У своїй заяві Б. просив суд визнати ЗАТ «С» таким, що підлягає ліквідації відповідно до ч. З ст. 155 ЦК України; ліквідувати ЗАТ «С»; порушити справу про банкрутство ЗАТ «С» та визнати його банкрутом; задовольнити вимоги заявника шляхом передання частки майна ЗАТ «С» у його власність відповідно до кількості належних йому акцій.
Отже, вимоги поданої заяви одночасно полягали у порушенні справи про банкрутство акціонерного товариства та ліквідації його підприємства.
Такі вимоги охоплюються поняттям ліквідації юридичної особи через процедуру банкрутства, що передбачено, зокрема, ч. 3 ст. 110 ЦК України, статтями 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі — Закон про банкрутство).
Проте за приписами ч. 2 ст. 6 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник та кредитор.
Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону про банкрутство боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Водночас відповідно до абз. 6 вказаної етапі кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Грошовим зобов'язанням, як визначено в абз. 7 ст. 1 Закону, є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, що виникли з такої участі.
Отже, грошові вимоги на суму номінальної вартості акцій боржника за своєю суттю є зобов'язаннями боржника перед своїми учасниками, а тому не можуть бути визнані кредиторською заборгованістю боржника.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 17 січня 2006 р. та від 18 квітня 2006 р. у справі № 7/38-21/11.
Таким чином, акціонер не наділений правом на ініціювання процедури банкрутства, оскільки відповідно до положень Закону про банкрутство він не належить ні до боржника, ні до його кредиторів, таким правом володіють лише кредитор та боржник.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у цьому разі — заяви про визнання акціонерного товариства банкрутом та його ліквідацію), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.
Утім, дійшовши висновку про відмову у прийнятті заяви про визнання ЗАТ «С» банкрутом та його ліквідацію у мотивувальній частині ухвали, суд першої інстанції в її резолютивній частині зазначив про повернення цієї заяви.
У зв'язку з цим судом апеляційної інстанції законно та обґрунтовано змінено ухвалу суду першої інстанції шляхом викладення її резолютивної частини в іншій редакції та відмови заявнику у прийнятті поданої заяви до розгляду.
Посилання заявника в касаційній скарзі на залишення судами першої та апеляційної інстанції без уваги його вимоги про ліквідацію ЗАТ «С» у цьому випадку не можуть бути визнані колегією суддів обґрунтованими.
З метою ліквідації ЗАТ «С» не в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, особа повинна подати в установленому чинним законодавством порядку окрему заяву лише з вимогою про ліквідацію юридичної особи за нормами ЦК України, зокрема, на підставі ч. З ст. 155 цього Кодексу.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
З огляду на це підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається, тому вона підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.
Таким чином, Вищий господарський суд постановив: касаційну скаргу Б. залишити без задоволення.
Висновок: Вищий господарський суду своїй постанові зазначив, що Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, що виникли з такої участі. Також такої позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 17 січня 2006 р. та від 18 квітня 2006 р. у справі № 7/38-21/11.
Тобто, громадянину Б, в даному випадку слід для відкриття і проведення ліквідаційної процедури слід керуватись нормами ст. 110-112, та ч. 3 ст. 155 Цивільного кодексу України, а не нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк вчора о 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак вчора о 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська вчора о 12:59
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ Ольга Рубітель 26.05.2025 22:13
- Cмарт контракти в енергетиці: чи готова Україна до диджиталізації ринку Ростислав Никітенко 26.05.2025 12:54
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 25.05.2025 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 24.05.2025 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 24.05.2025 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Хто вбив Андрія Портнова? 3731
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 759
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 196
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 129
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 112
-
Вітчизняний Patriot. Чи міг ЗРК "Кільчень" захистити українське небо
Технології 66716
-
Український defence-стартап, який розробляє системи deep strike, отримав $5 млн інвестицій
Технології 34446
-
У Раді запропонували знизити нештрафований поріг перевищення швидкості до 10 км/год
Бізнес 6095
-
Литва, яка відмовилася від російського газу, досі купує вироблений з нього аміак
Бізнес 5408
-
monobank втрачає активних клієнтів: НБУ оновив дані щодо банківських карток українців
Фінанси 4055