Оборонний бюджет 2019: як недофінансування ЗСУ руйнує українську промисловість
Україна фінансує лише 60% від мінімально необхідних потреб Міноборони в озброєнні. Це руйнує ОПК.
Маємо те що маємо
Україна не може дозволити собі повністю задовольнити всі потреби ЗСУ в озброєнні та військовій техніці. В нас просто нема на це грошей – економіка слабка. В 2018 році в держбюджеті передбачено лише 60% від мінімально необхідних коштів на закупівлю, ремонт, модернізацію ОВТ.
Оборонна промисловість наразі недофінансована в тому сенсі, що вона не має:
A. Достатньої кількості замовлень на внутрішньому ринку для ефективного функціонування – в першу чергу замовлень від Міноборони,
B. Достатнього фінансування НДДКР для розробки нових продуктів, за допомогою яких можна конкурувати на зовнішніх ринках, та
C. Належного доступу підприємств ОПК до оборотного капіталу для розширення існуючої операційної діяльності та конкуренції на ключових експортних ринках.
Це, в першу чергу, є результатом того, що Сили оборони недофінансовані та не здатні розміщувати замовлення на нове обладнання або фінансувати НДДКР для створення перспективних розробок.
Оборонний бюджет 2019 передбачає на закупівлю ОВТ майже стільки, як і в минулому році. Логічно припустити, що це лише половина мінімальних необхідних потреб. До чого це призведе в майбутньому?
---------------------------------------------
Збройні сили інших країн закуповують лише надійні продукти
Оборонна індустрія не зможе закріпити за собою частки будь-якого сегмента оборонного ринку без наступних факторів:
1) Сили оборони допомагають фінансувати розвиток нового обладнання, а потім використовують його в експлуатації; або
2) Відбувається розвиток партнерських відносин з великими міжнародними оборонними групами, які мають доступ до ринку та ресурсів.
Перший із двох вищезазначених факторів є особливо важливим, коли мова йде про маркетинг унікального обладнання або систем, а не про продаж підсистем у ланцюжку постачання міжнародної групи. Для успішної реалізації унікального обладнання, промисловість повинна мати змогу вказати на те, що продукція використовується власними силами оборони.
Збройні сили інших країн хочуть бути переконаними в тому, що:
A. Система або обладнання, яке вони збираються придбати, насправді "працює як це рекламувалося", і вони будуть підозріло відноситися до обладнання, яке не прийнято на озброєння збройними силами країни-виробника, і
B. Система або обладнання, яке вони збираються придбати, буде підтримуватися країною-виробником на протязі його терміну служби, з необхідними оновленнями, а також, що проектний орган країни-розробника буде допомагати інтегрувати нові підсистеми, зброю тощо.
---------------------------------------------
Скільки потрібно на розвиток ОПК
Водночас, відповідно до визначених Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України обсягів видатків на розвиток оборонно-промислового комплексу (не менш ніж 0,5 відсотка від ВВП) та затвердженого прогнозного показника ВВП на 2019 рік, обсяги видатків на розвиток ОПК (розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення) у 2019 році повинні складати 20,7 млрд грн.

Відповідно до даних ресурсу Defensenews оборот Державного Концерну "Укроборонпром" склав в 2017 році 1,00 млрд долл. При цьому не зрозуміло 1) який чистий прибуток ДК «Укроборонпром» та 2) який бюджет розвитку цього Концерну.
---------------------------------------------
Головний сенс цих факторів у контексті фінансування галузі полягає в тому, що Сили оборони повинні мати достатнє фінансування для придбання та експлуатації на активній службі більше обладнання, розробленого та виготовленого місцевою промисловістю, а також для фінансування досліджень та розробок у напрямку створення нових зразків ОВТ. Це підвищить експортний потенціал промисловості та принесе більший прибуток, який потім може бути застосований для самофінансування досліджень та розробок в галузі. Якщо цього не буде, галузь буде продовжувати занепадати.
Виклик полягає також в тому, що іноземні партнери/власники великих компаній – як потенційні інвестори можуть втратити інтерес до створення спільних або дочірніх підприємства, якщо наша оборонна промисловість не розвивається.
- Один рік як межа: чому строк дії договору може зруйнувати правові відносини Світлана Приймак вчора о 20:06
- Закон – один для всіх! Але, це не точно Георгій Тука вчора о 17:17
- Поширеність ментальних розладів в Україні: що це означає для ринку праці? Ольга Малахова вчора о 13:48
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні Олександр Крайз вчора о 10:12
- Халепа нізвідки? Сергій Пагер 10.04.2025 16:09
- Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником Альона Прасол 10.04.2025 10:42
- Рекодифікація КУпАП – крок від тоталітарного до демократичного суспільства Сергій Пєтков 10.04.2025 10:35
- Вікторія Спартц – президент України? Валерій Карпунцов 09.04.2025 14:16
- Повестка в ТЦК: когда обязаны явиться, а когда – нет Віра Тарасенко 08.04.2025 23:00
- Трошки про законопроєкт №12089 про захист прав добросовісного набувача Антон Діденко 08.04.2025 21:37
- Як зберегти стосунки на відстані в умовах війни Людмила Євсєєнко 08.04.2025 19:22
- БЕБ, I did it again Євген Магда 08.04.2025 18:30
- Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі? Маркіян Варивода 08.04.2025 16:54
- Чому підписаний законопроєкт №12089 – це добре і корисно для суспільства? Віктор Сизоненко 08.04.2025 15:45
- На перетині інженерії, культури та мистецтва Оксана Захарченко 08.04.2025 12:45
-
Свердловина на кожній фермі. Чому Україна обігнала Польщу із біометаном
Бізнес 35595
-
Reuters: Росіяни почали отримувати виплати за замороженими активами через Citibank
Фінанси 16006
-
Найбільший меткомбінат України нарощує виробництво: запустив другу доменну піч
Бізнес 14344
-
Міненерго США різко знизило прогноз щодо ціни Brent на 2025 рік
Бізнес 12443
-
У вакансіях для пенсіонерів медіанна зарплата сягає 20 000 грн: дані OLX
Бізнес 11235